1 C uando se acercaban a Jerusalén, y llegaron a Betfagué, al monte de los Olivos, Jesús envió a dos de sus discípulos,

А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів,

2 y les dijo: «Vayan a la aldea que tienen ante ustedes. Allí encontrarán una burra atada, junto con un burrito; desátenla y tráiganmelos.

до них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.

3 S i alguien les dice algo, respóndanle: “El Señor los necesita. Luego los devolverá.”»

А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх.

4 E sto sucedió para que se cumpliera lo dicho por el profeta:

А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:

5 « Digan a la hija de Sión: Tu Rey viene a ti, Manso, y sentado sobre una burra, Sobre un burrito, hijo de animal de carga.»

Скажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина.

6 L os discípulos fueron, e hicieron tal y como Jesús les mandó:

А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.

7 t rajeron la burra y el burrito, pusieron sobre ellos sus mantos, y él se sentó encima.

Вони привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них.

8 L a multitud, que era muy numerosa, tendía sus mantos en el camino, y otros cortaban ramas de los árboles y las tendían en el camino.

І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою.

9 T anto los que iban delante como los que iban detrás lo aclamaban y decían: «¡Hosanna al Hijo de David! ¡Bendito el que viene en el nombre del Señor! ¡Hosanna en las alturas!»

А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті!

10 C uando Jesús entró en Jerusalén, todos en la ciudad se conmocionaron, y decían: «¿Quién es éste?»

А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: Хто це такий?

11 L a multitud decía: «Éste es Jesús, el profeta de Nazaret de Galilea.» Purificación del templo

А народ говорив: Це Пророк, Ісус із Назарету Галілейського!

12 A l entrar Jesús en el templo de Dios, expulsó de allí a todos los que vendían y compraban en el templo, y volcó las mesas de los cambistas y las sillas de los que vendían palomas;

Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і поперевертав грошомінам столи, та ослони продавцям голубів.

13 y les dijo: «Está escrito: “Mi casa será llamada casa de oración”, pero ustedes han hecho de ella una cueva de ladrones.»

І сказав їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників.

14 M ientras Jesús estaba en el templo, algunos ciegos y cojos se acercaron, y él los sanó.

І приступили у храмі до Нього сліпі та криві, і Він їх уздоровив.

15 P ero al ver las cosas maravillosas que hacía, y que los muchachos lo aclamaban en el templo y decían «¡Hosanna al Hijo de David!», los principales sacerdotes y los escribas se indignaron

А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: Осанна Сину Давидовому, обурилися,

16 y le dijeron: «¿Oyes lo que éstos dicen?» Y Jesús les dijo: «Lo oigo. ¿Acaso ustedes nunca leyeron: »“De la boca de los niños y de los que maman Perfeccionaste la alabanza?”»

та й сказали Йому: Чи ти чуєш, що кажуть вони? А Ісус відказав їм: Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу?

17 Y dejándolos, se fue de la ciudad a Betania, donde pasó la noche. La higuera estéril

І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфанію, і там ніч перебув.

18 C uando Jesús volvió a la ciudad por la mañana, tuvo hambre.

А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.

19 E n eso, vio una higuera cerca del camino y se acercó a ella; pero al no hallar en ella nada más que hojas, le dijo: «¡Nunca más vuelvas a dar fruto!» Y al instante, la higuera se secó.

І побачив Він при дорозі одне фіґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя самого, на нім не знайшов. І до нього Він каже: Нехай плоду із тебе не буде ніколи повіки! І фіґове дерево зараз усохло.

20 C uando los discípulos vieron ésto, decían asombrados: «¿Cómo es que la higuera se secó tan pronto?»

А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: Як швидко всохло це фіґове дерево!...

21 J esús les respondió: «De cierto les digo, que si ustedes tuvieran fe y no dudaran, no sólo harían esto a la higuera, sino que a este monte le dirían “¡Quítate de ahí y échate en el mar!”, y así se haría.

Ісус же промовив у відповідь їм: Поправді кажу вам: Коли б мали ви віру, і не мали сумніву, то вчинили б не тільки як із фіґовим деревом, а якби й цій горі ви сказали: Порушся та кинься до моря, то й станеться те!

22 S i ustedes creen, todo lo que pidan en oración lo recibirán.» La autoridad de Jesús

І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите.

23 C uando Jesús llegó al templo, los principales sacerdotes y los ancianos del pueblo se acercaron a él mientras enseñaba, y le preguntaron: «¿Con qué autoridad haces esto? ¿Quién te dio esta autoridad?»

А коли Він прийшов у храм і навчав, поприходили первосвященики й старші народу до Нього й сказали: Якою Ти владою чиниш оце? І хто Тобі владу цю дав?

24 J esús les respondió: «Yo también les haré una pregunta. Si me la contestan, también yo les diré con qué autoridad hago esto.

Ісус же промовив у відповідь їм: Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу, якою владою Я це чиню.

25 E l bautismo de Juan, ¿de dónde era? ¿Del cielo, o de los hombres?» Ellos discutían entre sí, y decían: «Si decimos que era del cielo, él nos dirá: “Entonces, ¿por qué no le creyeron?”

Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей? Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже Він нам: Чого ж ви йому не повірили?

26 Y si decimos que era de los hombres, tenemos miedo de la gente, porque todos consideran que Juan era un profeta.»

А як скажемо: Від людей, боїмося народу, бо Івана вважають усі за пророка.

27 P or lo tanto, respondieron a Jesús: «No lo sabemos.» Y él también les dijo: «Pues yo tampoco voy a decirles con qué autoridad hago todo esto.» Parábola de los dos hijos

І сказали Ісусові в відповідь: Ми не знаємо. Відказав їм і Він: То й Я вам не скажу, якою владою Я це чиню.

28 J esús les preguntó: «¿Qué les parece? Un hombre tenía dos hijos, y se acercó al primero y le pidió: “Hijo, ve hoy a trabajar en mi viña.”

А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!

29 E l primero le respondió: “No quiero”; pero después se arrepintió y fue.

А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов.

30 L uego, se acercó al otro hijo, y le pidió lo mismo. Éste le respondió: “Sí, señor, ya voy”; pero no fue.

І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов.

31 ¿ Cuál de los dos hijos hizo la voluntad de su padre?» Ellos respondieron: «El primero». Entonces Jesús les dijo: «De cierto les digo, que los cobradores de impuestos y las rameras les llevan la delantera hacia el reino de Dios.

Котрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство.

32 P orque Juan se acercó a ustedes para encaminarlos en la justicia, y no le creyeron; mientras que los cobradores de impuestos y las rameras sí le creyeron. Pero ustedes, aunque vieron esto, no se arrepintieron ni le creyeron.» Los labradores malvados

Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а митники та блудодійки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля, щоб повірити йому.

33 E scuchen esta otra parábola: «El dueño de una finca plantó una viña; le puso una cerca, cavó en ella un lagar, levantó una torre, y la arrendó a unos labradores. Luego se fue lejos.

Послухайте іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.

34 C uando llegó el tiempo de la vendimia, envió a sus siervos para que les entregaran la cosecha.

Коли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої.

35 P ero los labradores agarraron a los siervos y a uno lo golpearon, a otro lo mataron, y a otro más lo apedrearon.

Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували.

36 E l dueño envió de nuevo a otros siervos, más que los primeros, y los labradores hicieron lo mismo con ellos.

Знов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме.

37 F inalmente, les envió a su hijo, pues decía: “A mi hijo lo respetarán.”

Нарешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого.

38 P ero cuando los labradores vieron al hijo, dijeron entre sí: “Éste es el heredero. Vamos a matarlo, y así nos quedaremos con su herencia.”

Але винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину!

39 E ntonces, lo sacaron de la viña y lo mataron.

І, схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.

40 A sí que, cuando el señor de la viña venga, ¿qué hará con esos labradores?»

Отож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям?

41 L e respondieron: «Destruirá sin misericordia a esos malvados, y arrendará su viña a otros labradores que le entreguen el fruto a su tiempo.»

Вони кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно.

42 J esús les dijo: «¿Nunca leyeron en las Escrituras: »“La piedra que desecharon los constructores, ha venido a ser la piedra angular. Esto lo ha hecho el Señor, y a nuestros ojos es una maravilla”?

Ісус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!

43 P or tanto les digo, que el reino de Dios les será quitado a ustedes, para dárselo a gente que produzca los frutos que debe dar.

Тому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити.

44 E l que caiga sobre esta piedra será quebrantado, y aquél sobre quien ella caiga quedará desmenuzado.»

І хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде то розчавить його.

45 C uando los principales sacerdotes y los fariseos oyeron sus parábolas, entendieron que hablaba de ellos.

А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він говорить.

46 E ntonces quisieron aprehender a Jesús, pero tuvieron miedo, porque la gente lo consideraba un profeta.

І намагались схопити Його, але побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.