1 W hen they had approached Jerusalem and had come to Bethphage, at the Mount of Olives, then Jesus sent two disciples,

А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів,

2 s aying to them, “Go into the village opposite you, and immediately you will find a donkey tied there and a colt with her; untie them and bring them to Me.

до них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.

3 I f anyone says anything to you, you shall say, ‘The Lord has need of them,’ and immediately he will send them.”

А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх.

4 T his took place to fulfill what was spoken through the prophet:

А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:

5 “ Say to the daughter of Zion, ‘ Behold your King is coming to you, Gentle, and mounted on a donkey, Even on a colt, the foal of a beast of burden.’”

Скажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина.

6 T he disciples went and did just as Jesus had instructed them,

А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.

7 a nd brought the donkey and the colt, and laid their coats on them; and He sat on the coats.

Вони привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них.

8 M ost of the crowd spread their coats in the road, and others were cutting branches from the trees and spreading them in the road.

І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою.

9 T he crowds going ahead of Him, and those who followed, were shouting, “Hosanna to the Son of David; Blessed is He who comes in the name of the Lord; Hosanna in the highest!”

А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті!

10 W hen He had entered Jerusalem, all the city was stirred, saying, “Who is this?”

А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: Хто це такий?

11 A nd the crowds were saying, “This is the prophet Jesus, from Nazareth in Galilee.” Cleansing the Temple

А народ говорив: Це Пророк, Ісус із Назарету Галілейського!

12 A nd Jesus entered the temple and drove out all those who were buying and selling in the temple, and overturned the tables of the money changers and the seats of those who were selling doves.

Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і поперевертав грошомінам столи, та ослони продавцям голубів.

13 A nd He said to them, “It is written, ‘ My house shall be called a house of prayer ’; but you are making it a robbers ’ den.”

І сказав їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників.

14 A nd the blind and the lame came to Him in the temple, and He healed them.

І приступили у храмі до Нього сліпі та криві, і Він їх уздоровив.

15 B ut when the chief priests and the scribes saw the wonderful things that He had done, and the children who were shouting in the temple, “Hosanna to the Son of David,” they became indignant

А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: Осанна Сину Давидовому, обурилися,

16 a nd said to Him, “Do You hear what these children are saying?” And Jesus said to them, “Yes; have you never read, ‘ Out of the mouth of infants and nursing babies You have prepared praise for Yourself ’?”

та й сказали Йому: Чи ти чуєш, що кажуть вони? А Ісус відказав їм: Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу?

17 A nd He left them and went out of the city to Bethany, and spent the night there. The Barren Fig Tree

І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфанію, і там ніч перебув.

18 N ow in the morning, when He was returning to the city, He became hungry.

А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.

19 S eeing a lone fig tree by the road, He came to it and found nothing on it except leaves only; and He said to it, “No longer shall there ever be any fruit from you.” And at once the fig tree withered.

І побачив Він при дорозі одне фіґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя самого, на нім не знайшов. І до нього Він каже: Нехай плоду із тебе не буде ніколи повіки! І фіґове дерево зараз усохло.

20 S eeing this, the disciples were amazed and asked, “How did the fig tree wither all at once?”

А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: Як швидко всохло це фіґове дерево!...

21 A nd Jesus answered and said to them, “Truly I say to you, if you have faith and do not doubt, you will not only do what was done to the fig tree, but even if you say to this mountain, ‘Be taken up and cast into the sea,’ it will happen.

Ісус же промовив у відповідь їм: Поправді кажу вам: Коли б мали ви віру, і не мали сумніву, то вчинили б не тільки як із фіґовим деревом, а якби й цій горі ви сказали: Порушся та кинься до моря, то й станеться те!

22 A nd all things you ask in prayer, believing, you will receive.” Authority Challenged

І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите.

23 W hen He entered the temple, the chief priests and the elders of the people came to Him while He was teaching, and said, “By what authority are You doing these things, and who gave You this authority?”

А коли Він прийшов у храм і навчав, поприходили первосвященики й старші народу до Нього й сказали: Якою Ти владою чиниш оце? І хто Тобі владу цю дав?

24 J esus said to them, “I will also ask you one thing, which if you tell Me, I will also tell you by what authority I do these things.

Ісус же промовив у відповідь їм: Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу, якою владою Я це чиню.

25 T he baptism of John was from what source, from heaven or from men?” And they began reasoning among themselves, saying, “If we say, ‘From heaven,’ He will say to us, ‘Then why did you not believe him?’

Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей? Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже Він нам: Чого ж ви йому не повірили?

26 B ut if we say, ‘From men,’ we fear the people; for they all regard John as a prophet.”

А як скажемо: Від людей, боїмося народу, бо Івана вважають усі за пророка.

27 A nd answering Jesus, they said, “We do not know.” He also said to them, “Neither will I tell you by what authority I do these things. Parable of Two Sons

І сказали Ісусові в відповідь: Ми не знаємо. Відказав їм і Він: То й Я вам не скажу, якою владою Я це чиню.

28 “ But what do you think? A man had two sons, and he came to the first and said, ‘ Son, go work today in the vineyard.’

А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!

29 A nd he answered, ‘I will not’; but afterward he regretted it and went.

А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов.

30 T he man came to the second and said the same thing; and he answered, ‘I will, sir’; but he did not go.

І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов.

31 W hich of the two did the will of his father?” They said, “The first.” Jesus said to them, “Truly I say to you that the tax collectors and prostitutes will get into the kingdom of God before you.

Котрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство.

32 F or John came to you in the way of righteousness and you did not believe him; but the tax collectors and prostitutes did believe him; and you, seeing this, did not even feel remorse afterward so as to believe him. Parable of the Landowner

Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а митники та блудодійки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля, щоб повірити йому.

33 “ Listen to another parable. There was a landowner who planted a vineyard and put a wall around it and dug a wine press in it, and built a tower, and rented it out to vine-growers and went on a journey.

Послухайте іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.

34 W hen the harvest time approached, he sent his slaves to the vine-growers to receive his produce.

Коли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої.

35 T he vine-growers took his slaves and beat one, and killed another, and stoned a third.

Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували.

36 A gain he sent another group of slaves larger than the first; and they did the same thing to them.

Знов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме.

37 B ut afterward he sent his son to them, saying, ‘They will respect my son.’

Нарешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого.

38 B ut when the vine-growers saw the son, they said among themselves, ‘This is the heir; come, let us kill him and seize his inheritance.’

Але винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину!

39 T hey took him, and threw him out of the vineyard and killed him.

І, схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.

40 T herefore when the owner of the vineyard comes, what will he do to those vine-growers?”

Отож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям?

41 T hey said to Him, “He will bring those wretches to a wretched end, and will rent out the vineyard to other vine-growers who will pay him the proceeds at the proper seasons.”

Вони кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно.

42 J esus said to them, “Did you never read in the Scriptures, ‘ The stone which the builders rejected, This became the chief corner stone; This came about from the Lord, And it is marvelous in our eyes ’?

Ісус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!

43 T herefore I say to you, the kingdom of God will be taken away from you and given to a people, producing the fruit of it.

Тому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити.

44 A nd he who falls on this stone will be broken to pieces; but on whomever it falls, it will scatter him like dust.”

І хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде то розчавить його.

45 W hen the chief priests and the Pharisees heard His parables, they understood that He was speaking about them.

А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він говорить.

46 W hen they sought to seize Him, they feared the people, because they considered Him to be a prophet.

І намагались схопити Його, але побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.