1 I cry aloud with my voice to the Lord; I make supplication with my voice to the Lord.

Псалом навчальний, Давида, коли був у печері. Молитва. (142-2) Мій голос до Господа, я кличу, мій голос до Господа, я благаю!

2 I pour out my complaint before Him; I declare my trouble before Him.

(142-3) Перед обличчям Його виливаю я мову свою, про недолю свою я розказую перед обличчям Його,

3 W hen my spirit was overwhelmed within me, You knew my path. In the way where I walk They have hidden a trap for me.

(142-4) коли омліває мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу, пастку для мене сховали!

4 L ook to the right and see; For there is no one who regards me; There is no escape for me; No one cares for my soul.

(142-5) Праворуч поглянь і побач: немає нікого знайомого, загинув притулок від мене, ніхто не питає за душу мою...

5 I cried out to You, O Lord; I said, “You are my refuge, My portion in the land of the living.

(142-6) Я кличу до Тебе, о Господи, я кажу: Ти моє пристановище, доля моя у країні живих!

6 “ Give heed to my cry, For I am brought very low; Deliver me from my persecutors, For they are too strong for me.

(142-7) Прислухайся ж Ти до благання мого, бо зробився я зовсім нужденний! Визволь мене від моїх переслідників, бо стали сильніші від мене вони!

7 “ Bring my soul out of prison, So that I may give thanks to Your name; The righteous will surround me, For You will deal bountifully with me.”

(142-8) Виведи душу мою із в'язниці, щоб славити Ймення Твоє! Праведні оточать мене, як учиниш добро надо мною!