1 T hen Naomi her mother-in-law said to her, “My daughter, shall I not seek security for you, that it may be well with you?
І сказала їй свекруха її Ноомі: Дочко моя, ось я пошукаю для тебе місця спочинку, що буде добре тобі.
2 N ow is not Boaz our kinsman, with whose maids you were? Behold, he winnows barley at the threshing floor tonight.
А тепер ось Боаз, наш родич, що була ти з його служницями, ось він цієї ночі буде віяти ячмінь на току.
3 W ash yourself therefore, and anoint yourself and put on your best clothes, and go down to the threshing floor; but do not make yourself known to the man until he has finished eating and drinking.
А ти вмийся, і намастися, і надягни на себе кращу одежу свою, та й зійди на тік. Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчить їсти та пити.
4 I t shall be when he lies down, that you shall notice the place where he lies, and you shall go and uncover his feet and lie down; then he will tell you what you shall do.”
І станеться, коли він ляже, то ти зауваж те місце, де він лежить. І ти прийдеш, і відкриєш приніжжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити.
5 S he said to her, “ All that you say I will do.”
А та відказала до неї: Усе, що ти кажеш мені, я зроблю.
6 S o she went down to the threshing floor and did according to all that her mother-in-law had commanded her.
І зійшла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її.
7 W hen Boaz had eaten and drunk and his heart was merry, he went to lie down at the end of the heap of grain; and she came secretly, and uncovered his feet and lay down.
А Боаз з'їв та випив, та й стало весело йому на серці, і прийшов він покластися біля копиці. А вона тихо прийшла, і відкрила його приніжжя та й лягла.
8 I t happened in the middle of the night that the man was startled and bent forward; and behold, a woman was lying at his feet.
І сталося опівночі, і затремтів той чоловік, та й звівся, аж ось жінка лежить у приніжжі його!
9 H e said, “Who are you?” And she answered, “I am Ruth your maid. So spread your covering over your maid, for you are a close relative.”
І він сказав: Хто ти? А вона відказала: Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич.
10 T hen he said, “ May you be blessed of the Lord, my daughter. You have shown your last kindness to be better than the first by not going after young men, whether poor or rich.
А він сказав: Благословенна ти в Господа, дочко моя! Твоя остання ласка до мене ліпша від першої, що не пішла ти за юнаками, чи вони бідні, чи вони багаті.
11 N ow, my daughter, do not fear. I will do for you whatever you ask, for all my people in the city know that you are a woman of excellence.
А тепер, дочко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю тобі, бо все місто народу мого знає, що ти жінка чеснотна!
12 N ow it is true I am a close relative; however, there is a relative closer than I.
А тепер справді, що я родич, та є родич ще, ближчий від мене.
13 R emain this night, and when morning comes, if he will redeem you, good; let him redeem you. But if he does not wish to redeem you, then I will redeem you, as the Lord lives. Lie down until morning.”
Ночуй цю ніч, а ранком, якщо він викупить тебе добре, нехай викупить. А якщо він не схоче викупити тебе, то викуплю тебе я, як живий Господь! Лежи тут аж до ранку.
14 S o she lay at his feet until morning and rose before one could recognize another; and he said, “ Let it not be known that the woman came to the threshing floor.”
І лежала вона у приніжжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можна розпізнати один одного. А він сказав: Нехай не пізнають, що жінка приходила на тік.
15 A gain he said, “Give me the cloak that is on you and hold it.” So she held it, and he measured six measures of barley and laid it on her. Then she went into the city.
І він сказав: Дай хустку, що на тобі, і подерж її. І держала вона її, а він відміряв шість мір ячменю, і поклав на неї, та й пішов до міста.
16 W hen she came to her mother-in-law, she said, “ How did it go, my daughter?” And she told her all that the man had done for her.
А вона прийшла до своєї свекрухи. А та сказала: Як справа, дочко моя? А вона розповіла їй усе, що зробив їй той чоловік.
17 S he said, “These six measures of barley he gave to me, for he said, ‘Do not go to your mother-in-law empty-handed.’”
І сказала: Ці шість мір ячменю він дав мені, бо сказав: Не приходь порожньо до своєї свекрухи.
18 T hen she said, “Wait, my daughter, until you know how the matter turns out; for the man will not rest until he has settled it today.”
А та сказала: Почекай, моя дочко, аж поки довідаєшся, як випаде справа, бо той чоловік не заспокоїться, доки не викінчить цієї справи сьогодні.