1 W hy are the nations in an uproar And the peoples devising a vain thing?

Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?

2 T he kings of the earth take their stand And the rulers take counsel together Against the Lord and against His Anointed, saying,

Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:

3 “ Let us tear their fetters apart And cast away their cords from us!”

Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!

4 H e who sits in the heavens laughs, The Lord scoffs at them.

Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!

5 T hen He will speak to them in His anger And terrify them in His fury, saying,

Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:

6 “ But as for Me, I have installed My King Upon Zion, My holy mountain.”

Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.

7 “ I will surely tell of the decree of the Lord: He said to Me, ‘You are My Son, Today I have begotten You.

Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

8 ‘ Ask of Me, and I will surely give the nations as Your inheritance, And the very ends of the earth as Your possession.

Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!

9 ‘ You shall break them with a rod of iron, You shall shatter them like earthenware.’”

Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...

10 N ow therefore, O kings, show discernment; Take warning, O judges of the earth.

А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:

11 W orship the Lord with reverence And rejoice with trembling.

Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!

12 D o homage to the Son, that He not become angry, and you perish in the way, For His wrath may soon be kindled. How blessed are all who take refuge in Him!

Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!