Zechariah 11 ~ Захарія 11

picture

1 O pen your doors, O Lebanon, That a fire may feed on your cedars.

Ліване, відкрий свої двері, і огонь пожере з твоїх кедрів!

2 W ail, O cypress, for the cedar has fallen, Because the glorious trees have been destroyed; Wail, O oaks of Bashan, For the impenetrable forest has come down.

Голоси, кипарисе, бо кедр он упав, пограбовані пишні! Голосіте, башанські дуби, бо ліс неприступний звалився!

3 T here is a sound of the shepherds’ wail, For their glory is ruined; There is a sound of the young lions’ roar, For the pride of the Jordan is ruined.

Чути голос виття пастухів, бо гордощі їхні пограбовані! Чути рик левчуків, бо йорданська краса попустошена...

4 T hus says the Lord my God, “Pasture the flock doomed to slaughter.

Так говорить Господь, мій Бог: Паси ти отару, яка на заріз,

5 T hose who buy them slay them and go unpunished, and each of those who sell them says, ‘Blessed be the Lord, for I have become rich!’ And their own shepherds have no pity on them.

що ріжуть їх їхні купці і не винні, а їхні продавці промовляють: Благословенний Господь, що я збагатів! А їхні пастухи не помилують їх!...

6 F or I will no longer have pity on the inhabitants of the land,” declares the Lord; “but behold, I will cause the men to fall, each into another’s power and into the power of his king; and they will strike the land, and I will not deliver them from their power.”

Бо Я не помилую більше вже мешканців цеї землі, промовляє Господь. І ось передам Я людину, одного одному до рук, та до рук царя їхнього, і землю вони потовчуть, і Я з їхніх рук не врятую нікого!

7 S o I pastured the flock doomed to slaughter, hence the afflicted of the flock. And I took for myself two staffs: the one I called Favor and the other I called Union; so I pastured the flock.

І пас Я отару, яка на заріз тим, хто торгує отарою. І взяв Я Собі два киї, і одного назвав: Милість, а одного назвав: Згода, і пас Я отару.

8 T hen I annihilated the three shepherds in one month, for my soul was impatient with them, and their soul also was weary of me.

І знищив Я трьох пастухів за один місяць. І Я втратив терпіння до них, бо душа їхня обридила Мене.

9 T hen I said, “I will not pasture you. What is to die, let it die, and what is to be annihilated, let it be annihilated; and let those who are left eat one another’s flesh.”

Тому Я сказав: Не пастиму вас! Та вівця, що має померти, нехай умре, а що має погублена бути хай буде погублена, а позосталі хай тіло одна однієї з'їдять!

10 I took my staff Favor and cut it in pieces, to break my covenant which I had made with all the peoples.

І Я взяв Свого кия Милість, і його поламав, щоб зламати Свого заповіта, якого Я склав був зо всіма народами.

11 S o it was broken on that day, and thus the afflicted of the flock who were watching me realized that it was the word of the Lord.

І він зламаний був того дня, і пізнали покупці отари, які на Мене вважають, що це слово Господнє.

12 I said to them, “If it is good in your sight, give me my wages; but if not, never mind!” So they weighed out thirty shekels of silver as my wages.

І сказав Я до них: Якщо добре це в ваших очах, дайте платню Мою, а як ні, перестаньте! І вони Мою платню відважили тридцять срібняків.

13 T hen the Lord said to me, “Throw it to the potter, that magnificent price at which I was valued by them.” So I took the thirty shekels of silver and threw them to the potter in the house of the Lord.

І промовив до мене Господь: Кинь її ганчареві, ту славну ціну, що вони оцінили Мене! І Я взяв оті тридцять срібняків, і те кинув до дому Господнього, до ганчаря.

14 T hen I cut in pieces my second staff Union, to break the brotherhood between Judah and Israel.

І зламав Я Свого кия другого, Згоду, щоб зламати братерство між Юдою та між Ізраїлем.

15 T he Lord said to me, “Take again for yourself the equipment of a foolish shepherd.

І промовив до мене Господь: Ще візьми собі знаряддя пастуха нерозумного.

16 F or behold, I am going to raise up a shepherd in the land who will not care for the perishing, seek the scattered, heal the broken, or sustain the one standing, but will devour the flesh of the fat sheep and tear off their hoofs.

Бо ось Я настановлю пастиря на землі, він загублених не відвідає, розпорошеного не буде шукати, і зламаної не вилікує, стоячої не годуватиме, а м'ясо ситої їстиме, і ратиці їхні поламає.

17 Woe to the worthless shepherd Who leaves the flock! A sword will be on his arm And on his right eye! His arm will be totally withered And his right eye will be blind.”

Горе негідному пастиреві, який покидає отару! Меч на рамено його та в його праве око: конче всохне рамено йому, і конче стемніє його праве око!