1 T hen the whole body of them got up and brought Him before Pilate.

І знялися всі їхні збори, і повели до Пилата Його.

2 A nd they began to accuse Him, saying, “We found this man misleading our nation and forbidding to pay taxes to Caesar, and saying that He Himself is Christ, a King.”

І зачали оскаржати Його й говорити: Ми ствердили, що Цей ворохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, Христос Цар.

3 S o Pilate asked Him, saying, “Are You the King of the Jews?” And He answered him and said, “ It is as you say.”

І Пилат запитав Його, кажучи: Чи Ти Цар Юдейський? А Він відказав йому в відповідь: Сам ти кажеш...

4 T hen Pilate said to the chief priests and the crowds, “ I find no guilt in this man.”

І Пилат сказав первосвященикам та до народу: Я не знаходжу жадної провини в Цій Людині.

5 B ut they kept on insisting, saying, “He stirs up the people, teaching all over Judea, starting from Galilee even as far as this place.”

А вони намагались, говорячи: Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі.

6 W hen Pilate heard it, he asked whether the man was a Galilean.

А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: Хіба Він галілеянин?

7 A nd when he learned that He belonged to Herod’s jurisdiction, he sent Him to Herod, who himself also was in Jerusalem at that time. Jesus before Herod

І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебував тими днями.

8 N ow Herod was very glad when he saw Jesus; for he had wanted to see Him for a long time, because he had been hearing about Him and was hoping to see some sign performed by Him.

Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього часу бажав Його бачити, багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.

9 A nd he questioned Him at some length; but He answered him nothing.

І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.

10 A nd the chief priests and the scribes were standing there, accusing Him vehemently.

І стояли тут первосвященики й книжники, та завзято Його оскаржали.

11 A nd Herod with his soldiers, after treating Him with contempt and mocking Him, dressed Him in a gorgeous robe and sent Him back to Pilate.

Тоді Ірод із військом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобілу одіж, і відіслав до Пилата Його.

12 N ow Herod and Pilate became friends with one another that very day; for before they had been enemies with each other. Pilate Seeks Jesus’ Release

І того дня стали Ірод із Пилатом за приятелів між собою, бо давніш ворожнеча між ними була.

13 P ilate summoned the chief priests and the rulers and the people,

А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і народ,

14 a nd said to them, “You brought this man to me as one who incites the people to rebellion, and behold, having examined Him before you, I have found no guilt in this man regarding the charges which you make against Him.

і промовив до них: Привели ви мені Чоловіка Цього, як того, що бунтує народ. А ось я перед вами розвідав, і не знаходжу в Людині Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржаєте.

15 N o, nor has Herod, for he sent Him back to us; and behold, nothing deserving death has been done by Him.

Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуговувало б, Він не вчинив.

16 T herefore I will punish Him and release Him.”

Отже я покараю Його й відпущу.

17 ' > Now he was obliged to release to them at the feast one prisoner.]

Бо повинен був їм відпустити одного на свято.

18 B ut they cried out all together, saying, “ Away with this man, and release for us Barabbas!”

А народ став кричати й казати: Візьми Цього, відпусти ж нам Варавву!

19 ( He was one who had been thrown into prison for an insurrection made in the city, and for murder.)

А той за повстання одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язниці.

20 P ilate, wanting to release Jesus, addressed them again,

І знову сказав їм Пилат, хотячи відпустити Ісуса.

21 b ut they kept on calling out, saying, “Crucify, crucify Him!”

Та кричали вони й говорили: Розіпни, розіпни Його!

22 A nd he said to them the third time, “Why, what evil has this man done? I have found in Him no guilt demanding death; therefore I will punish Him and release Him.”

Він же втретє промовив до них: Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуговувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу.

23 B ut they were insistent, with loud voices asking that He be crucified. And their voices began to prevail.

А вони сильним криком свого домагалися, та вимагали розп'ясти Його. І взяв гору крик їхній та первосвящеників.

24 A nd Pilate pronounced sentence that their demand be granted.

І Пилат присудив, щоб було, як просили вони:

25 A nd he released the man they were asking for who had been thrown into prison for insurrection and murder, but he delivered Jesus to their will. Simon Bears the Cross

відпустив їм Варавву, посадженого за повстання та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...

26 W hen they led Him away, they seized a man, Simon of Cyrene, coming in from the country, and placed on him the cross to carry behind Jesus.

І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!

27 A nd following Him was a large crowd of the people, and of women who were mourning and lamenting Him.

А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.

28 B ut Jesus turning to them said, “Daughters of Jerusalem, stop weeping for Me, but weep for yourselves and for your children.

А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми!

29 F or behold, the days are coming when they will say, ‘ Blessed are the barren, and the wombs that never bore, and the breasts that never nursed.’

Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували...

30 T hen they will begin to say to the mountains, ‘Fall on us,’ and to the hills, ‘Cover us.’

Тоді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас!

31 F or if they do these things when the tree is green, what will happen when it is dry?”

Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому?

32 T wo others also, who were criminals, were being led away to be put to death with Him. The Crucifixion

І вели з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.

33 W hen they came to the place called The Skull, there they crucified Him and the criminals, one on the right and the other on the left.

А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного ліворуч.

34 B ut Jesus was saying, “ Father, forgive them; for they do not know what they are doing.” And they cast lots, dividing up His garments among themselves.

Ісус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!... А як Його одіж ділили, то кидали жереба.

35 A nd the people stood by, looking on. And even the rulers were sneering at Him, saying, “He saved others; let Him save Himself if this is the Christ of God, His Chosen One.”

А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старшини, говорячи: Він інших спасав, нехай Сам Себе визволить, коли Він Христос, Божий Обранець!

36 T he soldiers also mocked Him, coming up to Him, offering Him sour wine,

І вояки глузували з Нього: приступаючи, оцет Йому подавали,

37 a nd saying, “ If You are the King of the Jews, save Yourself!”

і казали: Коли Цар Ти Юдейський, спаси Себе Сам!

38 N ow there was also an inscription above Him, “ THIS IS THE KING OF THE JEWS.”

Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: Це Цар Юдейський.

39 O ne of the criminals who were hanged there was hurling abuse at Him, saying, “Are You not the Christ? Save Yourself and us!”

А один із розп'ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!

40 B ut the other answered, and rebuking him said, “Do you not even fear God, since you are under the same sentence of condemnation?

Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?

41 A nd we indeed are suffering justly, for we are receiving what we deserve for our deeds; but this man has done nothing wrong.”

Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив.

42 A nd he was saying, “Jesus, remember me when You come in Your kingdom!”

І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!

43 A nd He said to him, “Truly I say to you, today you shall be with Me in Paradise.”

І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!

44 I t was now about the sixth hour, and darkness fell over the whole land until the ninth hour,

Наближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої...

45 b ecause the sun was obscured; and the veil of the temple was torn in two.

І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє...

46 A nd Jesus, crying out with a loud voice, said, “Father, into Your hands I commit My spirit.” Having said this, He breathed His last.

І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав...

47 N ow when the centurion saw what had happened, he began praising God, saying, “Certainly this man was innocent.”

Коли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей!

48 A nd all the crowds who came together for this spectacle, when they observed what had happened, began to return, beating their breasts.

І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався...

49 A nd all His acquaintances and the women who accompanied Him from Galilee were standing at a distance, seeing these things. Jesus Is Buried

Усі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це...

50 A nd a man named Joseph, who was a member of the Council, a good and righteous man

І ось муж, на ім'я йому Йосип, що був радником синедріону, людина шановна і праведна,

51 ( he had not consented to their plan and action), a man from Arimathea, a city of the Jews, who was waiting for the kingdom of God;

не пристав він до ради та чину їх, із Ариматеї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства,

52 t his man went to Pilate and asked for the body of Jesus.

цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.

53 A nd he took it down and wrapped it in a linen cloth, and laid Him in a tomb cut into the rock, where no one had ever lain.

І Йосип, знявши Його, обгорнув плащаницею, і поклав Його в гробі, що в скелі був висічений, і що в ньому ніколи ніхто не лежав.

54 I t was the preparation day, and the Sabbath was about to begin.

День той був Приготування, і наставала субота.

55 N ow the women who had come with Him out of Galilee followed, and saw the tomb and how His body was laid.

А жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідом, і вони бачили гроба, і як покладене тіло Його.

56 T hen they returned and prepared spices and perfumes. And on the Sabbath they rested according to the commandment.

Повернувшись, вони наготували пахощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.