1 A good name is better than a good ointment, And the day of one’s death is better than the day of one’s birth.

Краще добре ім'я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!

2 I t is better to go to a house of mourning Than to go to a house of feasting, Because that is the end of every man, And the living takes it to heart.

Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере!

3 S orrow is better than laughter, For when a face is sad a heart may be happy.

Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце!

4 T he mind of the wise is in the house of mourning, While the mind of fools is in the house of pleasure.

Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів.

5 I t is better to listen to the rebuke of a wise man Than for one to listen to the song of fools.

Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних,

6 F or as the crackling of thorn bushes under a pot, So is the laughter of the fool; And this too is futility.

бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!...

7 F or oppression makes a wise man mad, And a bribe corrupts the heart.

Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.

8 T he end of a matter is better than its beginning; Patience of spirit is better than haughtiness of spirit.

Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!

9 D o not be eager in your heart to be angry, For anger resides in the bosom of fools.

Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців.

10 D o not say, “Why is it that the former days were better than these?” For it is not from wisdom that you ask about this.

Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це.

11 W isdom along with an inheritance is good And an advantage to those who see the sun.

Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,

12 F or wisdom is protection just as money is protection, But the advantage of knowledge is that wisdom preserves the lives of its possessors.

бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її.

13 C onsider the work of God, For who is able to straighten what He has bent?

Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив?

14 I n the day of prosperity be happy, But in the day of adversity consider— God has made the one as well as the other So that man will not discover anything that will be after him.

За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла!

15 I have seen everything during my lifetime of futility; there is a righteous man who perishes in his righteousness and there is a wicked man who prolongs his life in his wickedness.

В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі.

16 D o not be excessively righteous and do not be overly wise. Why should you ruin yourself?

Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе?

17 D o not be excessively wicked and do not be a fool. Why should you die before your time?

Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм?

18 I t is good that you grasp one thing and also not let go of the other; for the one who fears God comes forth with both of them.

Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того.

19 W isdom strengthens a wise man more than ten rulers who are in a city.

Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті.

20 I ndeed, there is not a righteous man on earth who continually does good and who never sins.

Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,

21 A lso, do not take seriously all words which are spoken, so that you will not hear your servant cursing you.

тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе,

22 F or you also have realized that you likewise have many times cursed others.

знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших!

23 I tested all this with wisdom, and I said, “I will be wise,” but it was far from me.

Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!

24 W hat has been is remote and exceedingly mysterious. Who can discover it?

Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його?

25 I directed my mind to know, to investigate and to seek wisdom and an explanation, and to know the evil of folly and the foolishness of madness.

Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство!

26 A nd I discovered more bitter than death the woman whose heart is snares and nets, whose hands are chains. One who is pleasing to God will escape from her, but the sinner will be captured by her.

І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона!

27 “ Behold, I have discovered this,” says the Preacher, “ adding one thing to another to find an explanation,

Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння!

28 w hich I am still seeking but have not found. I have found one man among a thousand, but I have not found a woman among all these.

Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!...

29 B ehold, I have found only this, that God made men upright, but they have sought out many devices.”

Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...