1 T hen Rehoboam went to Shechem, for all Israel had come to Shechem to make him king.
І пішов Рехав'ам до Сихему, бо до Сихему зійшовся ввесь Ізраїль, щоб настановити його царем.
2 W hen Jeroboam the son of Nebat heard of it (for he was in Egypt where he had fled from the presence of King Solomon), Jeroboam returned from Egypt.
І сталося, як почув це Єровоам, Неватів син, він був в Єгипті, куди втік від царя Соломона, то вернувся Єровоам з Єгипту.
3 S o they sent and summoned him. When Jeroboam and all Israel came, they spoke to Rehoboam, saying,
І послали й покликали його. І прийшов Єровоам та ввесь Ізраїль, і вони говорили до Рехав'ама, кажучи:
4 “ Your father made our yoke hard; now therefore lighten the hard service of your father and his heavy yoke which he put on us, and we will serve you.”
Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти полегши жорстоку роботу батька свого та тяжке його ярмо, що наклав він був на нас, і ми будемо служити тобі.
5 H e said to them, “Return to me again in three days.” So the people departed.
А він відказав їм: Ідіть ще на три дні, і верніться до мене. І пішов той народ.
6 T hen King Rehoboam consulted with the elders who had served his father Solomon while he was still alive, saying, “How do you counsel me to answer this people?”
І радився цар Рехав'ам зо старшими, що стояли перед обличчям його батька Соломона, коли він був живий, говорячи: Як ви радите відповісти цьому народові?
7 T hey spoke to him, saying, “If you will be kind to this people and please them and speak good words to them, then they will be your servants forever.”
І вони говорили йому, кажучи: Якщо ти будеш добрим для цього народу, і зробиш за волею їх, і говоритимеш їм добрі слова, то вони будуть тобі рабами по всі дні.
8 B ut he forsook the counsel of the elders which they had given him, and consulted with the young men who grew up with him and served him.
Та він відкинув пораду старших, що радили йому, і радився з молодиками, що виросли разом із ним, що стояли перед ним.
9 S o he said to them, “What counsel do you give that we may answer this people, who have spoken to me, saying, ‘Lighten the yoke which your father put on us’?”
І сказав він до них: Що ви радите, і що відповімо цьому народові, який говорив мені, кажучи: Полегши ярмо, яке твій батько наклав був на нас.
10 T he young men who grew up with him spoke to him, saying, “Thus you shall say to the people who spoke to you, saying, ‘Your father made our yoke heavy, but you make it lighter for us.’ Thus you shall say to them, ‘My little finger is thicker than my father’s loins!
І говорили з ним ті молодики, що виросли з ним, кажучи: Так скажеш тому народові, що промовляв до тебе, говорячи: Твій батько вчинив був тяжким наше ярмо, а ти дай полегшу нам. Отак скажеш до них: Мій мізинець грубший за стегна мого батька!
11 W hereas my father loaded you with a heavy yoke, I will add to your yoke; my father disciplined you with whips, but I will discipline you with scorpions.’”
А тепер: мій батько наклав був на вас тяжке ярмо, а я добавлю до вашого ярма! Батько мій карав вас бичами, а я битиму скорпіонами...
12 S o Jeroboam and all the people came to Rehoboam on the third day as the king had directed, saying, “Return to me on the third day.”
І прийшов Єровоам та ввесь народ до Рехав'ама третього дня, як цар говорив, кажучи: Верніться до мене третього дня.
13 T he king answered them harshly, and King Rehoboam forsook the counsel of the elders.
І цар жорстоко відповів їм. І відкинув цар Рехав'ам пораду старших,
14 H e spoke to them according to the advice of the young men, saying, “ My father made your yoke heavy, but I will add to it; my father disciplined you with whips, but I will discipline you with scorpions.”
і говорив до них за порадою тих молодиків, кажучи: Мій батько вчинив був тяжким ваше ярмо, а я добавлю до нього! Батько мій карав вас бичами, а я скорпіонами!...
15 S o the king did not listen to the people, for it was a turn of events from God that the Lord might establish His word, which He spoke through Ahijah the Shilonite to Jeroboam the son of Nebat.
І не послухався цар народу, бо це спричинене було від Бога, щоб справдити Господеві слово Своє, яке Він говорив був через шілонянина Ахійю, Неватового сина.
16 W hen all Israel saw that the king did not listen to them the people answered the king, saying, “ What portion do we have in David? We have no inheritance in the son of Jesse. Every man to your tents, O Israel; Now look after your own house, David.” So all Israel departed to their tents.
І побачив увесь Ізраїль, що цар не послухався їх, і народ відповів цареві, кажучи: Яка нам частина в Давиді? І спадщини нема нам у сині Єссея! Усі до наметів своїх, о Ізраїлю! Познай тепер дім свій, Давиде! І пішов увесь Ізраїль до наметів своїх...
17 B ut as for the sons of Israel who lived in the cities of Judah, Rehoboam reigned over them.
А Ізраїлеві сини, що сиділи в Юдиних містах, то над ними зацарював Рехав'ам.
18 T hen King Rehoboam sent Hadoram, who was over the forced labor, and the sons of Israel stoned him to death. And King Rehoboam made haste to mount his chariot to flee to Jerusalem.
І послав цар Рехав'ам Гадорама, що був над даниною, та Ізраїлеві сини закидали його камінням, і він помер. А цар Рехав'ам поспішив сісти на колесницю та втекти до Єрусалиму...
19 S o Israel has been in rebellion against the house of David to this day.
І відпав Ізраїль від Давидового дому, і так є аж до цього дня.