1 T hen the men of Ephraim said to him, “ What is this thing you have done to us, not calling us when you went to fight against Midian?” And they contended with him vigorously.

І сказали йому мужі Єфремові: Що це за річ зробив ти нам, що не покликав нас, коли йшов воювати з Мідіяном? І вони сильно сперечалися з ним.

2 B ut he said to them, “What have I done now in comparison with you? Is not the gleaning of the grapes of Ephraim better than the vintage of Abiezer?

І сказав він до них: Що я зробив тепер таке, як ви? Чи не ліпше пізні виноградини Єфремові від авіезерового винобрання?

3 G od has given the leaders of Midian, Oreb and Zeeb into your hands; and what was I able to do in comparison with you?” Then their anger toward him subsided when he said that.

У вашу руку Бог дав мідіянітянських князів, Орева та Зеева, і що міг я зробити, як ви? Тоді заспокоївся їхній дух проти нього, як він сказав оце слово.

4 T hen Gideon and the 300 men who were with him came to the Jordan and crossed over, weary yet pursuing.

І прийшов Гедеон до Йордану, і перейшов він та три сотні мужів, що з ним, змучені в погоні.

5 H e said to the men of Succoth, “Please give loaves of bread to the people who are following me, for they are weary, and I am pursuing Zebah and Zalmunna, the kings of Midian.”

І сказав він до людей Суккоту: Дайте но буханців хліба народові, що за мною, бо вони змучені, а я женуся за Зевахом та Цалмунною, царями мідіянітянськими.

6 T he leaders of Succoth said, “ Are the hands of Zebah and Zalmunna already in your hands, that we should give bread to your army?”

І сказали суккотські князі: Чи рука Зеваха та Цалмунна вже в твоїй руці, щоб давати хліб твоєму війську?

7 G ideon said, “ All right, when the Lord has given Zebah and Zalmunna into my hand, then I will thrash your bodies with the thorns of the wilderness and with briers.”

І сказав Гедеон: Тому то, коли Господь дасть у мою руку Зеваха та Цалмунну, то я буду молотити ваше тіло пустинними тернями та колючками!

8 H e went up from there to Penuel and spoke similarly to them; and the men of Penuel answered him just as the men of Succoth had answered.

І пішов він звідти до Пенуїлу, і говорив до них те саме. А люди Пенуїлу відповіли йому, як відповіли люди Суккоту.

9 S o he spoke also to the men of Penuel, saying, “When I return safely, I will tear down this tower.”

І він сказав також до людей Пенуїлу, говорячи: Коли я вертатимусь у мирі, розіб'ю оцю вежу.

10 N ow Zebah and Zalmunna were in Karkor, and their armies with them, about 15, 000 men, all who were left of the entire army of the sons of the east; for the fallen were 120, 000 swordsmen.

А Зевах та Цалмунна були в Каркорі, і з ними їхні табори, близько п'ятнадцяти тисяч, усі позосталі з усього табору синів Кедему. А тих, що впали, було сто й двадцять тисяч чоловіка, що витягали меча.

11 G ideon went up by the way of those who lived in tents on the east of Nobah and Jogbehah, and attacked the camp when the camp was unsuspecting.

А Гедеон пішов дорогою Шехуне-Боголіму зо сходу до Коваху й Йоґбеги. І розбив він табора, коли табір був безпечний.

12 W hen Zebah and Zalmunna fled, he pursued them and captured the two kings of Midian, Zebah and Zalmunna, and routed the whole army.

І втікали Зевах та Цалмунна, а він гнався за ними. І він схопив обох мідіянітянських царів, Зеваха та Цалмунну, а на ввесь табір нагнав жаху.

13 T hen Gideon the son of Joash returned from the battle by the ascent of Heres.

І вернувся Гедеон, син Йоашів, із війни з Маале-Гахересу.

14 A nd he captured a youth from Succoth and questioned him. Then the youth wrote down for him the princes of Succoth and its elders, seventy-seven men.

І захопив він юнака з людей Суккоту, та й запитався його. І той написав йому ймення князів Суккоту та старших його, сімдесят і сім чоловіка.

15 H e came to the men of Succoth and said, “Behold Zebah and Zalmunna, concerning whom you taunted me, saying, ‘ Are the hands of Zebah and Zalmunna already in your hand, that we should give bread to your men who are weary?’”

І прийшов він до людей Суккоту та й сказав їм: Ось Зевах та Цалмунна, що ви ображали мене, говорячи: Чи рука Зеваха та Цалмунни тепер у твоїй руці, що дамо хліба твоїм змученим людям?

16 H e took the elders of the city, and thorns of the wilderness and briers, and he disciplined the men of Succoth with them.

І схопив він старших того міста, і пустинне терня та колючки, і побив ними суккотських людей.

17 H e tore down the tower of Penuel and killed the men of the city.

А пенуїльську вежу розбив, і позабивав людей того міста.

18 T hen he said to Zebah and Zalmunna, “What kind of men were they whom you killed at Tabor?” And they said, “They were like you, each one resembling the son of a king.”

І сказав він до Зеваха та до Цалмунни: Які ті люди, що ви повбивали на Фаворі? А ті сказали: Як ти, так вони одне, мають вигляд царських синів.

19 H e said, “They were my brothers, the sons of my mother. As the Lord lives, if only you had let them live, I would not kill you.”

А він сказав: То брати мої, сини моєї матері. Як живий Господь, коли б ви були позоставили їх при житті, не повбивав би я вас!

20 S o he said to Jether his firstborn, “Rise, kill them.” But the youth did not draw his sword, for he was afraid, because he was still a youth.

І сказав він до Єтера, свого первенця: Устань, забий їх! Та той юнак не витяг свого меча, бо боявся, бо він був ще малий.

21 T hen Zebah and Zalmunna said, “Rise up yourself, and fall on us; for as the man, so is his strength.” So Gideon arose and killed Zebah and Zalmunna, and took the crescent ornaments which were on their camels’ necks.

І сказав Зевах та Цалмунна: Устань ти, і кинься на нас, бо по чоловікові сила його. І встав Гедеон, і вбив Зеваха та Цалмунну, і забрав оздобні місяці, що були на шиях їхніх верблюдів.

22 T hen the men of Israel said to Gideon, “Rule over us, both you and your son, also your son’s son, for you have delivered us from the hand of Midian.”

І сказали Ізраїлеві мужі до Гедеона: Пануй над нами і ти, і син твій, і син твого сина, бо ти спас нас від руки Мідіяна.

23 B ut Gideon said to them, “I will not rule over you, nor shall my son rule over you; the Lord shall rule over you.”

І сказав до них Гедеон: Не буду панувати над вами я, і не буде панувати над вами син мій, Господь пануватиме над вами.

24 Y et Gideon said to them, “I would request of you, that each of you give me an earring from his spoil.” (For they had gold earrings, because they were Ishmaelites.)

І сказав до них Гедеон: Попрошу від вас прохання, і дайте мені кожен носову сережку зо своєї здобичі, бо в них, мідіянітян, були золоті носові сережки, бо ізмаїльтяни вони.

25 T hey said, “We will surely give them.” So they spread out a garment, and every one of them threw an earring there from his spoil.

І сказали вони: Дати дамо. І розтягнули одежу, і кидали туди кожен носову сережку зо своєї здобичі.

26 T he weight of the gold earrings that he requested was 1, 700 shekels of gold, besides the crescent ornaments and the pendants and the purple robes which were on the kings of Midian, and besides the neck bands that were on their camels’ necks.

І була вага золотих носових сережок, що він просив, тисяча й сімсот шеклів золота, крім оздобних місяців, і сережок, і пурпурових шат, що були на мідіянітянських царях, і окрім нашийників, що на шиях їхніх верблюдів.

27 G ideon made it into an ephod, and placed it in his city, Ophrah, and all Israel played the harlot with it there, so that it became a snare to Gideon and his household. Forty Years of Peace

А Гедеон зробив із того ефода, і поставив його у своєму місті, в Офрі. І за ним чинив там перелюб увесь Ізраїль, і це стало пасткою для Гедеона та для дому його.

28 S o Midian was subdued before the sons of Israel, and they did not lift up their heads anymore. And the land was undisturbed for forty years in the days of Gideon.

І був упокорений Мідіян перед Ізраїлевими синами, і він більш не підіймав своєї голови. І Край мав мир сорок літ за Гедеонових днів.

29 T hen Jerubbaal the son of Joash went and lived in his own house.

І пішов Еруббаал, син Йоашів, та й осівся в своїм домі.

30 N ow Gideon had seventy sons who were his direct descendants, for he had many wives.

А в Гедеона було сімдесят синів, що походили зо стегон його, бо він мав багато жінок.

31 H is concubine who was in Shechem also bore him a son, and he named him Abimelech.

А наложниця його, що в Сихемі, породила йому сина й вона, а він назвав ім'я йому: Авімелех.

32 A nd Gideon the son of Joash died at a ripe old age and was buried in the tomb of his father Joash, in Ophrah of the Abiezrites.

І помер Гедеон, син Йоашів, у добрій сивизні, і був похований у гробі Йоаша, батька свого, в Офрі авіезеровій.

33 T hen it came about, as soon as Gideon was dead, that the sons of Israel again played the harlot with the Baals, and made Baal-berith their god.

І сталося, як помер Гедеон, то Ізраїлеві сини знову чинили перелюб із Ваалами, і поставили собі Ваал-Берита за бога.

34 T hus the sons of Israel did not remember the Lord their God, who had delivered them from the hands of all their enemies on every side;

І Ізраїлеві сини не пам'ятали Господа, Бога свого, що спасав їх від руки всіх їхніх навколишніх ворогів.

35 n or did they show kindness to the household of Jerubbaal ( that is, Gideon) in accord with all the good that he had done to Israel.

І не зробили вони милости з домом Єруббаала-Гедеона такої, як усе те добро, яке він зробив для Ізраїля.