1 ¶ And the men of Ephraim said unto him, Why hast thou served us thus that thou didst not call us when thou didst go to fight against Midian? And they chided with him sharply.

І сказали йому мужі Єфремові: Що це за річ зробив ти нам, що не покликав нас, коли йшов воювати з Мідіяном? І вони сильно сперечалися з ним.

2 A nd he replied unto them, What have I done now in comparison with you? Is not the gleaning of the grapes of Ephraim better than the vintage of Abiezer?

І сказав він до них: Що я зробив тепер таке, як ви? Чи не ліпше пізні виноградини Єфремові від авіезерового винобрання?

3 G od has delivered into your hands the princes of Midian, Oreb and Zeeb, and what was I able to do in comparison with you? Then their anger was abated toward him when he spoke that word.

У вашу руку Бог дав мідіянітянських князів, Орева та Зеева, і що міг я зробити, як ви? Тоді заспокоївся їхній дух проти нього, як він сказав оце слово.

4 ¶ And Gideon came to pass the Jordan, he and the three hundred men that were with him, faint from the pursuit.

І прийшов Гедеон до Йордану, і перейшов він та три сотні мужів, що з ним, змучені в погоні.

5 A nd he said unto those of Succoth, Give, I pray you, loaves of bread unto the people that follow me; for they are faint that I may pursue after Zebah and Zalmunna, kings of Midian.

І сказав він до людей Суккоту: Дайте но буханців хліба народові, що за мною, бо вони змучені, а я женуся за Зевахом та Цалмунною, царями мідіянітянськими.

6 A nd the principals of Succoth said, Are the hands of Zebah and Zalmunna now in thy hand that we should give bread unto thy army?

І сказали суккотські князі: Чи рука Зеваха та Цалмунна вже в твоїй руці, щоб давати хліб твоєму війську?

7 A nd Gideon said, Therefore when the LORD has delivered Zebah and Zalmunna into my hand, then I will tear your flesh with the thorns and the briers of the wilderness.

І сказав Гедеон: Тому то, коли Господь дасть у мою руку Зеваха та Цалмунну, то я буду молотити ваше тіло пустинними тернями та колючками!

8 A nd he went up from there to Penuel and spoke unto them likewise; and those of Penuel answered him as the men of Succoth had answered him.

І пішов він звідти до Пенуїлу, і говорив до них те саме. А люди Пенуїлу відповіли йому, як відповіли люди Суккоту.

9 A nd he spoke also unto the men of Penuel, saying, When I come again in peace, I will break down this tower.

І він сказав також до людей Пенуїлу, говорячи: Коли я вертатимусь у мирі, розіб'ю оцю вежу.

10 N ow Zebah and Zalmunna were in Karkor and their hosts with them, about fifteen thousand men, all that were left of all the hosts of the sons of the east, for one hundred and twenty thousand men that drew sword had been slain.

А Зевах та Цалмунна були в Каркорі, і з ними їхні табори, близько п'ятнадцяти тисяч, усі позосталі з усього табору синів Кедему. А тих, що впали, було сто й двадцять тисяч чоловіка, що витягали меча.

11 A nd Gideon went up by the way of those that dwelt in tents on the east of Nobah and Jogbehah and smote the camp, for the camp was secure.

А Гедеон пішов дорогою Шехуне-Боголіму зо сходу до Коваху й Йоґбеги. І розбив він табора, коли табір був безпечний.

12 A nd as Zebah and Zalmunna fled, he pursued after them and took the two kings of Midian, Zebah and Zalmunna and terrified all the host.

І втікали Зевах та Цалмунна, а він гнався за ними. І він схопив обох мідіянітянських царів, Зеваха та Цалмунну, а на ввесь табір нагнав жаху.

13 A nd Gideon, the son of Joash, returned from the battle before the sun was up

І вернувся Гедеон, син Йоашів, із війни з Маале-Гахересу.

14 a nd caught a young man of the men of Succoth and enquired of him; and he described unto him the principals of Succoth and the elders thereof, seventy-seven men.

І захопив він юнака з людей Суккоту, та й запитався його. І той написав йому ймення князів Суккоту та старших його, сімдесят і сім чоловіка.

15 A nd he came unto the men of Succoth and said, Behold Zebah and Zalmunna, with whom ye did upbraid me, saying, Are the hands of Zebah and Zalmunna now in thy hand, that we should give bread unto thy men that are weary?

І прийшов він до людей Суккоту та й сказав їм: Ось Зевах та Цалмунна, що ви ображали мене, говорячи: Чи рука Зеваха та Цалмунни тепер у твоїй руці, що дамо хліба твоїм змученим людям?

16 A nd he took the elders of the city and thorns and briars of the wilderness, and with them he taught the men of Succoth.

І схопив він старших того міста, і пустинне терня та колючки, і побив ними суккотських людей.

17 L ikewise he beat down the tower of Penuel and slew the men of the city.

А пенуїльську вежу розбив, і позабивав людей того міста.

18 ¶ Then he said unto Zebah and Zalmunna, What manner of men were those whom ye slew at Tabor? And they answered, As thou art, so were they; each one resembled the sons of a king.

І сказав він до Зеваха та до Цалмунни: Які ті люди, що ви повбивали на Фаворі? А ті сказали: Як ти, так вони одне, мають вигляд царських синів.

19 A nd he said, They were my brethren, the sons of my mother; as the LORD lives, if ye had saved them alive, I would not slay you.

А він сказав: То брати мої, сини моєї матері. Як живий Господь, коли б ви були позоставили їх при житті, не повбивав би я вас!

20 A nd he said unto Jether his firstborn, Rise up and slay them. But the youth did not draw his sword, for he feared because he was yet a youth.

І сказав він до Єтера, свого первенця: Устань, забий їх! Та той юнак не витяг свого меча, бо боявся, бо він був ще малий.

21 T hen Zebah and Zalmunna said, Rise thou and fall upon us, for as the man is, so is his strength. And Gideon arose, and slew Zebah and Zalmunna and took away the ornaments that were on their camels’ necks.

І сказав Зевах та Цалмунна: Устань ти, і кинься на нас, бо по чоловікові сила його. І встав Гедеон, і вбив Зеваха та Цалмунну, і забрав оздобні місяці, що були на шиях їхніх верблюдів.

22 ¶ Then the men of Israel said unto Gideon, Rule thou over us, both thou and thy son and thy son’s son also, for thou hast delivered us from the hand of Midian.

І сказали Ізраїлеві мужі до Гедеона: Пануй над нами і ти, і син твій, і син твого сина, бо ти спас нас від руки Мідіяна.

23 B ut Gideon replied, I will not rule over you, neither shall my son rule over you; the LORD shall rule over you.

І сказав до них Гедеон: Не буду панувати над вами я, і не буде панувати над вами син мій, Господь пануватиме над вами.

24 A nd Gideon said unto them, I desire to make a request of you that ye each one would give me the earrings of his prey. (For they had golden earrings because they were Ishmaelites.)

І сказав до них Гедеон: Попрошу від вас прохання, і дайте мені кожен носову сережку зо своєї здобичі, бо в них, мідіянітян, були золоті носові сережки, бо ізмаїльтяни вони.

25 A nd they answered, We will willingly give them. And they spread a garment, and each one cast therein the earrings of his prey.

І сказали вони: Дати дамо. І розтягнули одежу, і кидали туди кожен носову сережку зо своєї здобичі.

26 A nd the weight of the golden earrings that he requested was a thousand seven hundred shekels of gold, without the ornaments and collars and purple clothing that was on the kings of Midian and without the chains that were about their camels’ necks.

І була вага золотих носових сережок, що він просив, тисяча й сімсот шеклів золота, крім оздобних місяців, і сережок, і пурпурових шат, що були на мідіянітянських царях, і окрім нашийників, що на шиях їхніх верблюдів.

27 A nd Gideon made an ephod of them and kept it in his city of Ophrah, and all Israel fornicated after it in that place, and it became a snare unto Gideon and to his house.

А Гедеон зробив із того ефода, і поставив його у своєму місті, в Офрі. І за ним чинив там перелюб увесь Ізраїль, і це стало пасткою для Гедеона та для дому його.

28 T hus Midian was broken before the sons of Israel so that they lifted up their heads no more. And the land rested forty years in the days of Gideon.

І був упокорений Мідіян перед Ізраїлевими синами, і він більш не підіймав своєї голови. І Край мав мир сорок літ за Гедеонових днів.

29 ¶ And Jerubbaal, the son of Joash, went and dwelt in his own house.

І пішов Еруббаал, син Йоашів, та й осівся в своїм домі.

30 A nd Gideon had seventy sons that came out of his loins, for he had many wives.

А в Гедеона було сімдесят синів, що походили зо стегон його, бо він мав багато жінок.

31 A nd his concubine that was in Shechem, she also bore him a son, whose name he called Abimelech.

А наложниця його, що в Сихемі, породила йому сина й вона, а він назвав ім'я йому: Авімелех.

32 A nd Gideon, the son of Joash, died in a good old age and was buried in the sepulchre of Joash, his father, in Ophrah of the Abiezrites.

І помер Гедеон, син Йоашів, у добрій сивизні, і був похований у гробі Йоаша, батька свого, в Офрі авіезеровій.

33 A nd it came to pass as soon as Gideon was dead that the sons of Israel turned again and fornicated after the Baalim and made Baalberith their god.

І сталося, як помер Гедеон, то Ізраїлеві сини знову чинили перелюб із Ваалами, і поставили собі Ваал-Берита за бога.

34 A nd the sons of Israel did not remember the LORD their God, who had delivered them out of the hands of all their enemies on every side,

І Ізраїлеві сини не пам'ятали Господа, Бога свого, що спасав їх від руки всіх їхніх навколишніх ворогів.

35 n either were they merciful with the house of Jerubbaal, namely, Gideon, according to all the good which he had done unto Israel.

І не зробили вони милости з домом Єруббаала-Гедеона такої, як усе те добро, яке він зробив для Ізраїля.