1 ¶ There was a certain man in Caesarea called Cornelius, a centurion of the company called the Italian,

Проживав же один чоловік у Кесарії, на ймення Корнилій, сотник полку, що звавсь Італійським.

2 a devout man and one that feared God with all his house, who gave many alms to the people and prayed to God always.

З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру милостиню, і завжди Богові молився.

3 H e saw in a vision evidently about the ninth hour of the day an angel of God coming in to him and saying unto him, Cornelius.

Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: Корнилію!

4 A nd when he looked on him, he was afraid and said, What is it, Lord? And he said unto him, Thy prayers and thine alms are come up for a memorial before God.

Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: Що, Господи? Той же йому відказав: Молитви твої й твоя милостиня перед Богом згадалися.

5 A nd now send men to Joppa and call for one Simon, whose surname is Peter;

Тепер же пошли до Йоппії людей, та й приклич Симона, що зветься Петром.

6 h e lodges with one Simon a tanner, whose house is by the sea side; he shall tell thee what it behooves thee to do.

Він гостює в одного гарбарника Симона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що ти маєш робити.

7 A nd when the angel who spoke unto Cornelius was departed, he called two of his household servants and a devout soldier of those that waited on him continually;

Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домових, і вояка богобійного з тих, що служили при ньому,

8 a nd when he had declared all these things unto them, he sent them to Joppa.

і розповів їм усе та й послав їх в Йоппію.

9 ¶ On the morrow, as they went on their journey and drew near unto the city, Peter went up upon the housetop to pray about the sixth hour;

А наступного дня, як у дорозі були вони та наближались до міста, Петро вийшов на горницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.

10 a nd he became very hungry and would have eaten; but while they made ready, he fell into a rapture of understanding

І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захоплення на нього найшло,

11 a nd saw the heaven opened and a certain vessel descending unto him, as it had been a great sheet knit at the four corners and let down to the earth,

і бачить він небо відкрите, і якуюсь посудину, що сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.

12 i n which were all manner of fourfooted beasts of the earth and wild beasts and reptiles and fowls of the air.

У ній же знаходились чотириногі всілякі, і земне гаддя, і небесні пташки.

13 A nd there came a voice to him, Rise, Peter, kill and eat.

І голос почувся до нього: Устань, заколи, Петре, і їж!

14 B ut Peter said, Not so, Lord; for I have never eaten any thing that is common or unclean.

А Петро відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи не їв я нічого огидного чи то нечистого!

15 A nd the voice spoke unto him again the second time, That which God has cleansed, do not call common.

І знов голос удруге до нього: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!

16 T his was done three times, and the vessel was received up again into heaven.

І це сталося тричі, і посудина знов була взята на небо.

17 N ow while Peter doubted in himself what this vision which he had seen should mean, behold, the men who were sent from Cornelius had made enquiry for Simon’s house and stood before the gate

Як Петро ж у собі бентежився, що б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці від Корнилія, розпитавши про Симонів дім, спинилися перед ворітьми,

18 a nd called and asked whether Simon, who was surnamed Peter, were lodged there.

і спиталися, крикнувши: Чи то тут сидить Симон, що зветься Петро?

19 ¶ While Peter thought on the vision, the Spirit said unto him, Behold, three men seek thee.

Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: Онде три чоловіки шукають тебе.

20 A rise therefore and get thee down and go with them, doubting nothing; for I have sent them.

Але встань і зійди, і піди з ними без жадного сумніву, бо то Я їх послав!

21 T hen Peter went down to the men who were sent unto him from Cornelius and said, Behold, I am he whom ye seek; what is the cause for which ye are come?

І зійшовши Петро до тих мужів, промовив: Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?

22 A nd they said, Cornelius the centurion, a just man and one that fears God and of good report among all the nation of the Jews, was warned from God by a holy angel to send for thee into his house and to hear words of thee.

А вони відказали: Сотник Корнилій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим Анголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покликати тебе та послухати слів твоїх.

23 T hen he called them in and lodged them. And on the morrow Peter went away with them, and certain brethren from Joppa accompanied him.

Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппії пішли з ним.

24 A nd the next day they entered into Caesarea. And Cornelius waited for them and had called together his kinsmen and near friends.

І назавтра прийшли вони до Кесарії. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких друзів покликавши.

25 A nd as Peter was coming in, Cornelius met him and fell down at his feet and worshipped him.

А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.

26 B ut Peter took him up, saying, Stand up; I myself also am a man.

Та Петро його підвів, промовляючи: Устань, бо й сам я людина!

27 A nd as he talked with him, he went in and found many that were come together.

І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,

28 A nd he said unto them, Ye know how that it is an abominable thing for a man that is a Jew to keep company or come unto one of another nation; but God has showed me that I should not call any man common or unclean.

і промовив до них: Ви знаєте, що невільно юдеєві приставати й приходити до чужаниці. Та відкрив мені Бог, щоб я жадну людину не мав за огидну чи то за нечисту.

29 T herefore I came unto you without doubting, as soon as I was sent for; I ask therefore for what intent ye have sent for me?

Тому я без вагання прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?

30 A nd Cornelius said, Four days ago I was fasting until this hour; and at the ninth hour I prayed in my house, and, behold, a man stood before me in bright clothing

А Корнилій сказав: Четвертого дня аж до цієї години я постив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі

31 a nd said, Cornelius, thy prayer is heard and thine alms are had in remembrance in the sight of God.

й сказав: Корнилію, почута молитва твоя, і твої милостині перед Богом згадалися.

32 S end therefore to Joppa, and call here Simon, whose surname is Peter; he is lodged in the house of one Simon a tanner by the sea side, who, when he comes, shall speak unto thee.

Тож пошли до Йоппії, і приклич Симона, що зветься Петром. Він гостює в гарбарника Симона, у господі край моря, він прийде й розповість тобі.

33 I mmediately therefore I sent to thee, and thou hast done well to come. Now therefore we are all here present before God to hear all things that are commanded thee of God.

Я зараз по тебе послав, ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі.

34 ¶ Then Peter opened his mouth and said, Of a truth I perceive that God is no respecter of persons;

А Петро відкрив уста свої та й промовив: Пізнаю я поправді, що не дивиться Бог на обличчя,

35 b ut in every nation he that fears him and works righteousness is acceptable to him.

але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду.

36 T he word which God sent unto the sons of Israel, preaching the gospel: peace by Jesus Christ (he is Lord of all),

Він слово послав для Ізраїлевих синів, благовістячи мир через Ісуса Христа, що Господь Він усім.

37 t hat word, I say, ye know, which was published throughout all Judaea and began from Galilee, after the baptism which John preached,

Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачалась з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,

38 h ow God anointed Jesus of Nazareth with the Holy Spirit and with power, who went about doing good and healing all that were oppressed of the devil, for God was with him.

Ісуса, що був із Назарету, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоровлюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.

39 A nd we are witnesses of all things which he did both in the land of Judea and in Jerusalem, whom they slew hanging him on a tree.

І ми свідки всьому, що Він учинив у Юдейському краї та в Єрусалимі, та вбили Його, на дереві повісивши...

40 T his same one God raised up the third day and showed him openly,

Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,

41 n ot to all the people, but unto witnesses chosen before of God, even to us, who ate and drank with him after he rose from the dead.

не всьому народові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.

42 A nd he commanded us to preach unto the people and to testify that it is he who is ordained of God to be the Judge of living and dead.

І Він нам звелів, щоб народові ми проповідували та засвідчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.

43 U nto him all the prophets give witness, that whosoever believes in him shall receive remission of sins through his name.

Усі пророки свідкують про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить прощення гріхів Його Йменням.

44 ¶ While Peter yet spoke these words, the Holy Spirit fell on all those who heard the word.

Як Петро говорив ще слова ці, злинув Святий Дух на всіх, хто слухав слова.

45 A nd those of the circumcision who believed were astonished, as many as came with Peter, that also on the Gentiles the gift of the Holy Spirit was poured out.

А обрізані віруючі, що з Петром прибули, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на поган!

46 F or they heard them speak with tongues and magnify God. Then Peter answered,

Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звеличували... Петро тоді відповів:

47 C an anyone forbid water that these should not be baptized, who have received the Holy Spirit as well as we?

Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що одержали Духа Святого, як і ми?

48 A nd he commanded them to be baptized in the name of the Lord Jesus. Then they begged him to tarry certain days.

І звелів охриститися їм у Ймення Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.