1 ¶ Having therefore left all malice and all guile and hypocrisies and envies and all murmurings,

Отож, відкладіть усяку злобу, і всякий підступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови,

2 a s newborn babes, desire the rational milk of the word, that ye may grow thereby in health;

і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасіння,

3 i f so be ye have tasted that the Lord is benevolent;

якщо ви спробували, що добрий Господь.

4 ¶ coming unto whom (is the living Stone, disallowed indeed of men, but chosen of God, and precious),

Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог.

5 y e also, as living stones, are built up a spiritual house, a holy priesthood, to offer up spiritual sacrifices, well pleasing to God by Jesus, the Christ.

І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб приносити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа.

6 T herefore, also it is contained in the scripture, Behold, I lay in Sion the chief corner stone, chosen, precious; and he that believes on him shall not be confounded.

Бо стоїть у Писанні: Ось кладу Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоромлений!

7 U nto you, therefore, who believe he is precious; but unto those who are disobedient, the stone which the builders disallowed, the same is made the head of the corner,

Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує камінь, що його занедбали були будівничі, той наріжним став каменем,

8 a nd a stone of stumbling and a rock of offense, even to those who stumble at the word, not obeying in that for which they were ordained.

і камінь спотикання, і скеля спокуси, і об нього вони спотикаються, не вірячи слову, на що й призначені були.

9 B ut ye are the chosen generation, a royal priesthood, a holy nation, an acquired people, that ye should show forth the virtues of him who has called you out of darkness into his marvellous light.

Але ви вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого,

10 Y e who in the time past were not a people, but are now the people of God, who in the time past had not obtained mercy, but now have obtained mercy.

колись ненарод, а тепер народ Божий, колись непомилувані, а тепер ви помилувані!

11 D early beloved, I beseech you as strangers and pilgrims, abstain from the carnal desires which war against the soul

Благаю вас, любі, як приходьків та подорожніх, щоб ви здержувались від тілесних пожадливостей, що воюють проти душі.

12 a nd have your honest conversation among the Gentiles, so that, in that which they murmur about you as of evildoers, having witnessed your good works, they may glorify God in the day of visitation.

Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, славили Бога в день відвідання.

13 ¶ Therefore, be subject to every human ordinance that is of the Lord, whether it be to a king or to a superior,

Отож, коріться кожному людському творінню ради Господа, чи то цареві, як найвищому,

14 a nd unto governors as unto those that are sent by him for the punishment of evildoers and for the praise of those that do well.

чи то володарям, як від нього посланим для карання злочинців та для похвали доброчинців.

15 F or this is the will of God, that in well doing ye may silence the ignorance of vain men,

Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували неуцтво нерозумних людей,

16 a s being free, yet not using your liberty to cover maliciousness, but as slaves of God.

як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття лихого, але як раби Божі.

17 H onour all men. Love the brotherhood. Fear God. Honour the king.

Шануйте всіх, братство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте.

18 S ervants, be subject to your masters with all fear, not only to the good and humane, but also to the unjust.

Раби, коріться панам із повним страхом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим.

19 F or this is due to grace, if a man for conscience toward God endures grief, suffering wrongfully.

Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, терпить недолю, непоправді страждаючи.

20 F or what glory is it if, when ye are buffeted for your faults, ye shall take it patiently? but if, when ye do well and suffer for it, ye take it patiently, this is due to grace from God.

Бо яка похвала, коли терпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з мукою терпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові!

21 B ecause for this were ye called: for the Christ also suffered for us, leaving us an example, that ye should follow his steps

Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами Його.

22 w ho did no sin neither was guile found in his mouth,

Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його підступу!

23 w ho, when he was cursed, did not return the curse; when he suffered, he did not threaten, but committed himself to him that judges righteously;

Коли був лихословлений, Він не лихословив взаємно, а коли Він страждав, не погрожував, але передав Тому, Хто судить справедливо.

24 h e himself bore our sins in his own body on the tree, that we, being dead to sins, should live unto righteousness; by whose wound ye were healed.

Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його ранами ви вздоровилися.

25 F or ye were as sheep that had gone astray, but are now converted unto the Shepherd and Bishop of your souls.

Ви бо були як ті вівці заблукані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.