1 ¶ And the angel of the LORD came up from Gilgal to Bochim and said, I brought you up out of Egypt and caused you to enter into the land which I swore unto your fathers, and I said, I will never break my covenant with you

І прийшов Ангол Господній з Ґілґалу до Бохіму, та й сказав: Я вивів вас із Єгипту до того Краю, що присягнув був вашим батькам. І сказав Я: не зламаю Свого заповіту з вами повіки!

2 a s long as ye make no covenant with the inhabitants of this land; to the contrary, ye shall throw down their altars, but ye have not heard my voice; why have ye done this?

А ви не складете заповіту з мешканцями цього Краю, їхні жертівники порозбиваєте, та не слухали ви Мого голосу. Що це ви зробили?

3 T herefore, I also said, I will not drive them out from before you, but they shall be as thorns in your sides, and their gods shall be a snare unto you.

І Я теж сказав: Не прожену їх від вас, і вони стануть вам терням у боки, а їхні боги стануть вам пасткою.

4 A nd when the angel of the LORD spoke these words unto all the sons of Israel, the people lifted up their voice, and wept.

І сталося, як Ангол Господній говорив ці слова до всіх Ізраїлевих синів, то народ підніс свій голос, та й заплакав.

5 A nd they called the name of that place Bochim, and they sacrificed there unto the LORD.

І назвали ім'я того місця: Бохім, і приносили там жертви Господеві.

6 ¶ For Joshua had let the people go, and the sons of Israel had each gone unto his inheritance to possess the land.

А Ісус відпустив народ, і Ізраїлеві сини розійшлися кожен до свого спадку, щоб посісти той Край.

7 A nd the people had served the LORD all the days of Joshua and all the days of the elders that outlived Joshua who had seen all the great works of the LORD that he had done with Israel.

І служив народ Господеві по всі дні Ісуса та по всі дні старших, які продовжили дні свої по Ісусі, що бачили всякий великий чин Господа, якого зробив Він Ізраїлеві.

8 A nd Joshua, the son of Nun, the slave of the LORD, died, being one hundred and ten years old.

І вмер Ісус, син Навинів, раб Господній, віку ста й десяти літ.

9 A nd they buried him within the border of his inheritance in Timnathheres in the mount of Ephraim on the north side of the mount of Gaash.

І поховали його в межах спадщини його, у Тімнат-Хересі, в Єфремових горах, на північ від гори Ґааш.

10 A nd also all that generation were gathered unto their fathers, and there arose another generation after them which did not know the LORD nor the work which he had done to Israel.

І також усе це покоління було прилучене до батьків своїх, а по них настало інше покоління, що не знало Господа, а також тих діл, які чинив Він Ізраїлеві.

11 A nd the sons of Israel did evil in the sight of the LORD and served the Baalim.

І Ізраїлеві сини чинили зло в Господніх очах, і служили Ваалам.

12 A nd they forsook the LORD God of their fathers, who brought them out of the land of Egypt, and followed other gods, of the gods of the peoples that were round about them, and bowed themselves unto them and provoked the LORD to anger.

І вони покинули Господа, Бога батьків своїх, що вивів їх із єгипетського краю, та й пішли за іншими богами, за богами тих народів, що були в їхніх околицях, і вклонялися їм, і гнівили Господа.

13 A nd they forsook the LORD and served Baal and Ashtaroth.

І покинули вони Господа, та й служили Ваалові та Астартам.

14 A nd the anger of the LORD was hot against Israel, and he delivered them into the hands of spoilers that spoiled them, and he sold them into the hands of their enemies round about, so that they could no longer stand before their enemies.

І запалав Господній гнів на Ізраїля, і Він дав їх у руку грабіжників, і вони їх грабували. І Він передав їх у руку навколишніх їхніх ворогів, і вони не могли вже встояти перед своїми ворогами.

15 W herever they went out, the hand of the LORD was against them for evil, as the LORD had said and as the LORD had sworn unto them; and thus they were greatly distressed.

У всьому, де вони ходили, Господня рука була проти них на зло, як говорив був Господь, і як заприсягнув їм Господь. І Він дуже їх тиснув.

16 N evertheless, the LORD raised up judges who delivered them out of the hand of those that spoiled them.

І поставив Господь суддів, і вони рятували їх від руки їхніх грабіжників.

17 A nd yet they would not hearken unto their judges, but they fornicated after other gods and bowed themselves unto them; they turned quickly out of the way which their fathers had walked hearing the commandments of the LORD; but they did not do so.

Та вони не слухалися також своїх суддів, бо блудили за іншими богами, і вклонялися їм. Вони скоро відхилялися з тієї дороги, якою йшли їхні батьки, щоб слухатися Господніх наказів. Вони так не робили!

18 A nd when the LORD raised them up judges, then the LORD was with the judge and delivered them out of the hand of their enemies all the days of that judge; for the LORD repented because of their groanings by reason of those that oppressed them and afflicted them.

А коли Господь ставив їм суддів, то Господь був із суддею, і рятував їх із руки їхніх ворогів по всі дні того судді, бо Господь жалував їх через їхній стогін через тих, що їх переслідували та гнобили їх.

19 B ut when the judge was dead, then they would return, and corrupt themselves more than their fathers in following other gods to serve them and to bow down unto them; they did not diminish from their own doings nor from their stubborn way.

І бувало, як умирав той суддя, вони знову псувалися більше від своїх батьків, щоб іти за іншими богами, щоб їм служити та щоб їм вклонятися, і вони не кидали чинів своїх та своєї неслухняної дороги.

20 A nd the anger of the LORD was hot against Israel, and he said, Because these people transgress my covenant which I commanded their fathers and do not hearken unto my voice;

І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він сказав: За те, що люд цей переступив Мого заповіта, що Я наказав був їхнім батькам, і не слухалися Мого голосу,

21 n either will I drive out any longer from before them any of these Gentiles which Joshua left when he died,

тож Я більше не виганятиму перед ними нікого з тих народів, що Ісус позоставив, умираючи,

22 t hat through them I may prove Israel, whether they will keep the way of the LORD by walking therein as their fathers kept it, or not.

щоб випробувати ними Ізраїля, чи держатимуться вони Господньої дороги, щоб нею ходити, як держалися їхні батьки, чи ні.

23 T herefore, the LORD left those Gentiles, without driving them out hastily; neither did he deliver them into the hand of Joshua.

І Господь позоставив тих людей, щоб їх скоро не виганяти, і не дав їх у руку Ісусову.