1 ¶ Behold, thou art fair, my love; behold, thou art fair; thou hast doves’ eyes within thy locks; thy hair is as a flock of goats that appear from Mount Gilead.

Яка ти прекрасна, моя ти подруженько, яка ти хороша! Твої оченятка, немов ті голубки, глядять з-за серпанку твого! Твої коси немов стадо кіз, що хвилями сходять з гори Гілеадської!

2 T hy teeth are like a flock of sheep that are even shorn, which came up from the washing; of which every one bear twins, and none is barren among them.

Твої зубки немов та отара овець пообстриганих, що з купелю вийшли, що котять близнята, і між ними немає неплідної...

3 T hy lips are like a thread of scarlet, and thy speech is lovely; thy temples are like a piece of a pomegranate within thy locks.

Твої губки немов кармазинова нитка, твої устонька красні, мов частина гранатного яблука скроня твоя за серпанком твоїм!

4 T hy neck is like the tower of David built for teaching, upon which there hang a thousand bucklers, all shields of mighty men.

Твоя шия немов та Давидова башта, на зброю збудована: тисяча щитів повішена в ній, усе щити лицарів!

5 T hy two breasts are like two young roes that are twins, which are fed among the lilies.

Два перса твої мов ті двоє близнят молодих у газелі, що випасуються між лілеями...

6 U ntil the day breaks, and the shadows flee away, I will go to the mountain of myrrh and to the hill of frankincense.

Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, піду я собі на ту миррину гору й на пагірок ладану...

7 T hou art all fair, my love; there is no spot in thee.

Уся ти прекрасна, моя ти подруженько, і плями нема на тобі!

8 ¶ With me from Lebanon, my spouse, thou shalt come with me from Lebanon; thou shalt look from the top of Amana, from the top of Shenir and Hermon, from the lions’ dens, from the mountains of the leopards.

Зо мною з Лівану, моя наречена, зо мною з Лівану ти підеш! Споглянеш з вершини Амани, з вершини Сеніру й Гермону, з леговища левів, з леопардових гір.

9 T hou hast taken hold of my heart, my sister, my spouse; thou hast imprisoned my heart with one of thine eyes, with one chain of thy neck.

Забрала ти серце мені, моя сестро, моя наречена, забрала ти серце мені самим очком своїм, разочком одненьким намиста свого!...

10 H ow fair is thy love, my sister, my spouse! how much better is thy love than wine! and the smell of thine ointments than all spices!

Яке любе кохання твоє, о сестрице моя, наречена! Скільки ліпше кохання твоє за вино, а запашність олив твоїх за всі пахощі!...

11 T hy lips, O my spouse, drip as the honeycomb; honey and milk are under thy tongue, and the smell of thy garments is like the smell of Lebanon.

Уста твої крапають мед щільниковий, моя наречена, мед і молоко під твоїм язичком, а пахощ одежі твоєї як ліванські ті пахощі!

12 A closed garden is my sister, my spouse; a spring shut up, a fountain sealed.

Замкнений садок то сестриця моя, наречена моя замкнений садок, джерело запечатане...

13 T hy newly budded plants are a paradise of pomegranates, with pleasant fruits; camphire, with spikenard,

Лоно твоє сад гранатових яблук з плодом досконалим, кипри із нардами,

14 s pikenard and saffron; calamus and cinnamon, with all trees of frankincense; myrrh and aloes, with all the chief spices:

нард і шафран, пахуча тростина й кориця з усіма деревами ладану, мирра й алое зо всіма найзапашнішими пахощами,

15 ¶ A fountain of gardens, a well of living waters, that flow from Lebanon.

ти джерело садкове, криниця живої води, та тієї, що плине з Ливану!...

16 A wake, O north wind; and come, thou south; blow upon my garden that the aroma of its spices may flow out. Let my beloved come into his garden, and eat his sweet fruits.

Прокинься, о вітре з півночі, і прилинь, вітре з полудня, повій на садок мій: нехай потечуть його пахощі! Хай коханий мій прийде до саду свого, і нехай споживе плід найкращий його!...