1 ¶ And the LORD spoke unto Moses, saying,

(5-20) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

2 I f a person commits a sin, a trespass against the LORD, and denies unto his neighbour that which was delivered unto him to keep or left in his hand, or in a thing stolen, or has slandered his neighbour;

(5-21) Коли хто згрішить і переступом спроневіриться проти Господа, і скаже неправду на ближнього свого щодо даного на сховок, щодо даного в заклад, або щодо грабунку, або вимусить утиском у ближнього свого,

3 o r has found that which was lost and then denies it and swears falsely, in any of all these in which a man can sin,

(5-22) або знайде якусь згубу та й скаже неправду про неї, і присягне неправдиво на одне зо всього, що робить людина, і згрішить тим,

4 t hen it shall be that because he has sinned and is guilty, that he shall restore that which he stole, or for the damage of the slander, or that which was delivered him to keep, or the lost thing which he found,

(5-23) то станеться, коли він згрішить і завинить, нехай поверне грабунок, що заграбував, або вимушення, що був вимусив, або дане на сховок, що було зложене в нього, або згубу, що знайшов,

5 o r all that about which he has sworn falsely, he shall even restore it in the principal and shall add the fifth part more to it, for the one to whom it belongs, and he shall pay in the day of his guiltiness.

(5-24) або все, що присяг про нього неправдиво, і поверне його насамперед, і додасть до нього п'яту частину тому, чиє воно, дасть його в день, коли виявиться провина його.

6 A nd he shall bring for the expiation of his guilt unto the LORD a ram without blemish out of the flock, in thy estimation, for his guilt, unto the priest;

(5-25) І він приведе Господеві до священика жертву за провину свою, безвадного барана з дрібної худоби за твоєю оцінкою на жертву за провину.

7 a nd the priest shall reconcile him before the LORD, and he shall have forgiveness for any of all of the things in which he is guilty.

(5-26) І священик очистить його перед Господнім лицем, і буде йому прощено все до одного, що він зробив на провину.

8 ¶ And the LORD spoke unto Moses, saying,

(6-1) І Господь промовляв до Мойсея, кажучи:

9 C ommand Aaron and his sons, saying, This is the law of the burnt offering (it is the burnt offering because of the burning upon the altar all night unto the morning, and the fire of the altar shall be burning in it):

(6-2) Накажи Ааронові та синам його, повідаючи: Оце закон цілопалення: Воно приноситься на огнищі своїм на жертівнику цілу ніч аж до ранку, а огонь жертівника горітиме на ньому.

10 A nd the priest shall put on his linen garment, and his linen underwear shall he put upon his flesh, and when the fire has consumed the burnt offering, he shall take up the ashes with the burnt fat on the altar, and he shall put them beside the altar.

(6-3) І надіне священик льняну свою шату, і льняне спіднє зодягне на тіло своє, і збере попіл, що на нього огонь спалить цілопалення на жертівнику, та й покладе його при жертівнику.

11 T hen he shall put off his garments and put on other garments and carry forth the ashes with the burnt fat outside the camp unto a clean place.

(6-4) І здійме він шати свої, і зодягне одіж іншу, та й винесе попіл поза табір до чистого місця.

12 A nd the fire burning upon the altar shall not be put out, but the priest shall put wood on it every morning and lay the burnt offering in order upon it, and he shall burn upon it the fat of the peace.

(6-5) А огонь на жертівнику горітиме на ньому, не погасне, а священик палитиме на ньому дрова щоранку, і кластиме на нього цілопалення, і палитиме на ньому лій мирних жертов.

13 T he fire shall burn continuously upon the altar; it shall not be put out.

(6-6) Огонь завжди горітиме на жертівнику, не погасне.

14 ¶ And this is the law of the present: the sons of Aaron shall offer it before the LORD, before the altar.

(6-7) А оце закон про хлібну жертву: Ааронові сини принесуть її перед лице Господнє до переду жертівника.

15 A nd he shall take of it a handful of the flour of the present and of the oil thereof and all the frankincense which is upon the present and shall incense it upon the altar in an aroma of rest unto the LORD for a memorial.

(6-8) І візьме він із неї жменею своєю з пшеничної муки хлібної жертви, та з оливи її, та ввесь ладан, що на хлібній жертві, та й спалить на жертівнику, любі пахощі, це частина її, як пригадувальна для Господа.

16 A nd the remainder thereof shall Aaron and his sons eat; without leaven it shall be eaten in the holy place; in the court of the tabernacle of the testimony they shall eat it.

(6-9) А позостале з неї їстимуть Аарон та сини його, прісне буде їджене воно в святім місці, на подвір'ї скинії заповіту будуть їсти її.

17 I t shall not be baked with leaven. I have given it unto them for their portion of my offerings on fire; it is most holy, as is the atonement for sin and the expiation of guilt.

(6-10) Не буде печена вона квашеною. Їхню частину Я дав це з огняних Моїх жертов; вона Найсвятіше, як жертва за гріх та жертва за провину.

18 A ll the males among the sons of Aaron shall eat of it. It shall be a perpetual statute in your generations concerning the offerings on fire of the LORD; every thing that touches them shall be sanctified.

(6-11) Кожен нащадок чоловічої статі поміж Ааронових дітей буде її їсти, вічна постанова для ваших поколінь, з огняних жертов Господніх. Усе, що доторкнеться до них, освятиться.

19 A nd the LORD spoke unto Moses, saying,

(6-12) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

20 T his shall be the offering of Aaron and of his sons, which they shall offer unto the LORD in the day when they shall be anointed: the tenth part of an ephah of fine flour for a perpetual present, half of it in the morning and half of it in the evening.

(6-13) Оце жертва Аарона та синів його, що принесуть Господеві в дні помазання його: десята частина ефи пшеничної муки, це постійна хлібна жертва: половина її рано, а половина її ввечорі.

21 I n a pan it shall be made with oil; and when it is fried, thou shalt bring it in; and the cooked pieces of the present shalt thou offer in a very acceptable aroma unto the LORD.

(6-14) На лопатці в оливі буде вона зроблена; принесеш її вимішану, випечену жертву хлібну в кусках принесеш, любі пахощі для Господа.

22 A nd the priest of his sons that is anointed in his stead shall offer it; it is a perpetual statute unto the LORD; it shall be completely burnt.

(6-15) А помазаний священик зробить її замість нього зробить її котрийсь із синів його, це вічна Господня постанова. Уся вона буде спалена.

23 A nd every present of a priest shall be completely burnt; it shall not be eaten.

(6-16) А кожна священикова хлібна жертва буде ціла, не буде їджена.

24 ¶ And the LORD spoke unto Moses, saying,

(6-17) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

25 S peak unto Aaron and to his sons, saying, This shall be the law of sin: In the place where the burnt offering is killed shall the atonement as sin be killed before the LORD; for it is most holy.

(6-18) Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Оце закон про жертву за гріх: На місці, де зарізується цілопалення, буде зарізувана жертва за гріх перед лицем Господнім, Найсвятіше вона!

26 T he priest that offers it for the sin shall eat it; in the holy place shall it be eaten, in the court of the tabernacle of the testimony.

(6-19) Священик, що складає її як жертву за гріх, буде їсти її, на місці святому буде вона їджена, на подвір'ї скинії заповіту.

27 W hatever shall touch the flesh thereof shall be sanctified; and when some of the blood thereof is sprinkled upon any garment, thou shalt wash whatever it was sprinkled on in the holy place.

(6-20) Усе, що доторкнеться до м'яса її, стане святе; а що з її крови покропить на одежу, що покропиться нею, те випереш на місці святому.

28 B ut the earthen vessel wherein it is cooked shall be broken; and if it is cooked in a brazen pot, it shall be both scoured and rinsed in water.

(6-21) А глиняний посуд, що в ньому вона варена, буде розбитий. А якщо в мідянім посуді була вона варена, то буде вичищений до блиску й виполосканий водою.

29 A ll the males among the priests shall eat of it; it is most holy.

(6-22) Кожен чоловічої статі із священиків буде їсти її, Найсвятіше вона.

30 A nd no atonement as sin, of which any of the blood is brought into the tabernacle of the testimony to reconcile in the sanctuary, shall be eaten; it shall be burnt in the fire.

(6-23) А кожна жертва за гріх, що з крови її буде внесено до скинії заповіту на окуплення в святині, не буде їджена, в огні буде спалена.