1 ¶ And the LORD said unto Moses, Depart and go up from here, thou and the people which thou hast brought up out of the land of Egypt unto the land which I swore unto Abraham, Isaac, and Jacob, saying, Unto thy seed will I give it.

І говорив Господь до Мойсея: Іди, вийди звідси ти та той народ, що ти вивів його з єгипетського краю до того Краю, що Я присяг був його Авраамові, Ісакові та Якову, говорячи: Нащадкам твоїм дам його,

2 ( And I will send an angel before thee; and I will drive out the Canaanite, the Amorite, the Hittite, the Perizzite, the Hivite, and the Jebusite.)

і пошлю перед лицем твоїм Ангола, і попроганяю ханаанеянина, амореянина, і хіттеянина, і періззеянина, хіввеянина, і євусеянина,

3 U nto the land flowing with milk and honey; for I will not go up in the midst of thee; for thou art a stiffnecked people lest I consume thee in the way.

до Краю, що тече молоком та медом, бо Я не піду серед тебе, бо ти народ твердошиїй, щоб Я не вигубив тебе в дорозі.

4 A nd when the people heard these evil tidings, they mourned, and no one put on their ornaments.

І почув народ ту лиху вістку, та й засмутився, і ніхто не поклав на себе своєї оздоби.

5 F or the LORD had said unto Moses, Say unto the sons of Israel, Ye are a stiffnecked people; I will come up into the midst of thee in a moment and consume thee; therefore now put off thy ornaments from thee that I may know what to do unto thee.

Бо промовив Господь до Мойсея: Скажи Ізраїлевим синам: Ви народ твердошиїй, якщо одну хвилину піду серед тебе, то вигублю тебе! Тож тепер здійми оздобу свою з себе, Я знатиму, що вчиню тобі.

6 T hen the sons of Israel stripped themselves of their ornaments from Mount Horeb on.

І поздіймали Ізраїлеві сини свої оздоби під горою Хорив.

7 ¶ And Moses took the tabernacle and pitched it outside the camp, afar off from the camp, and called it the tabernacle of the testimony. And it came to pass that every one who sought the LORD went out unto the tabernacle of the testimony, which was outside the camp.

А Мойсей узяв намета, та й нап'яв його поза табором, далеко від табору, і назвав його: скинія заповіту. І бувало, кожен, хто шукав Господа, входив до скинії заповіту, що поза табором.

8 A nd it came to pass when Moses would go out unto the tabernacle, that all the people would rise up and stand each one at the door of their tent, with their gaze following Moses until he was gone into the tabernacle.

І бувало, коли виходив Мойсей до скинії, то підводився ввесь народ, і ставали кожен при вході свого намету, і дивилися за Мойсеєм, аж поки він не входив до скинії.

9 A nd when Moses would enter into the tabernacle, the pillar of cloud would descend and stand at the door of the tabernacle, and the LORD would talk with Moses.

І бувало, коли входив Мойсей до скинії, то сходив стовп хмари, і ставав при вході скинії, та й говорив Бог із Мойсеєм.

10 A nd when all the people saw the cloudy pillar stand at the tabernacle door, all the people would rise up, each one in the door of their tent, and worship.

І ввесь народ бачив стовпа хмари, що стояв при вході скинії. І ввесь народ підводився, та й вклонялися, кожен при вході намету свого.

11 A nd the LORD would speak unto Moses face to face, as anyone would speak unto their friend. And he would turn again into the camp, but his servant Joshua, the son of Nun, a young man, did not depart out of the tabernacle.

І говорив Господь до Мойсея лице в лице, як говорить хто до друга свого. І вертався він до табору, а слуга його, юнак Ісус, син Навинів, не виходив із середини скинії.

12 ¶ And Moses said unto the LORD, See, thou sayest unto me, Bring this people out, and thou hast not let me know whom thou wilt send with me. Yet thou saith, I know thee by name, and thou hast also found grace in my sight.

І сказав Мойсей до Господа: Дивися, Ти говориш мені: Випровади цей народ, а Ти не дав мені знати, кого зо мною пошлеш. А Ти сказав був: Я знаю тебе на ім'я, а також знайшов ти милість в очах Моїх.

13 N ow therefore, I pray thee, if I have found grace in thy sight, show me now thy way, that I may know thee, that I may find grace in thy sight; and consider that this nation is thy people.

Тож тепер, коли знайшов я милість в очах Твоїх, об'яви ж мені дорогу Свою, і я пізнаю, як знайти милість в очах Твоїх. І побач, бо цей люд то народ Твій.

14 A nd he said, My presence shall go with thee, and I will give thee rest.

А Він відказав: Сам Я піду, і введу тебе до відпочинку.

15 A nd he said unto him, If thy presence is not to go before us, do not bring us out of here.

І сказав він до Нього: Коли сам Ти не підеш, то не виводь нас ізвідси.

16 F or in what shall it be known here that I have found grace in thy sight, I and thy people, but in that thou goest with us, and I and thy people will be separated from all the peoples that are upon the face of the earth?

Бож чим тоді пізнається, що знайшов милість в очах Твоїх я та народ Твій? Чи ж не тим, що Ти підеш із нами? І будемо вирізнені я та народ Твій від кожного народу, що на поверхні землі.

17 A nd the LORD said unto Moses, I will do this thing also that thou hast spoken because thou hast found grace in my sight, and I have known thee by name.

І промовив Господь до Мойсея: Також цю річ, про яку говорив ти, зроблю, бо ти знайшов милість в очах Моїх, і Я знаю на ім'я тебе.

18 T hen he said, I beseech thee, show me thy glory.

А він відказав: Покажи мені славу Свою!

19 A nd he replied, I will make all my goodness pass before thee, and I will proclaim the name that I AM before thee; and I will have mercy on whom I will have mercy and will show clemency on whom I will show clemency.

І Він промовив: Я переведу все добро Своє перед тобою, і покличу Господнім Ім'ям перед тобою. І Я помилую, до кого милостивий, і змилосерджуся, до кого милосердний.

20 H e further said, Thou canst not see my face; for no man shall see me and live.

І Він промовив: Ти не зможеш побачити лиця Мого, бо людина не може побачити Мене і жити.

21 A nd the LORD continued saying, Behold, there is a place by me, and thou shalt stand upon the rock;

І промовив Господь: Ось місце при Мені, і ти станеш на скелі.

22 a nd it shall come to pass while my glory passes by, that I will put thee in a cleft of the rock and will cover thee with my hand until I have passed by.

І станеться, коли буде переходити слава Моя, то Я вміщу Тебе в щілині скелі, і закрию тебе рукою Своєю, аж поки Я перейду.

23 T hen I will take away my hand, and thou shalt see my back parts, but my face shall not be seen.

А здійму руку Свою, і ти побачиш Мене ззаду, а обличчя Моє не буде видиме.