1 ¶ Of man are the preparations of the heart, but the answer of the tongue is from the LORD.
Заміри серця належать людині, та від Господа відповідь язика.
2 ¶ All the ways of a man are clean in his own eyes, but the LORD weighs the spirits.
Всі дороги людини чисті в очах її, та зважує душі Господь.
3 ¶ Commit thy works unto the LORD, and thy thoughts shall be established.
Поклади свої чини на Господа, і будуть поставлені міцно думки твої.
4 ¶ The LORD has made all things by himself, yea, even the wicked for the day of evil.
Все Господь учинив ради цілей Своїх, і безбожного на днину зла.
5 ¶ Every one that is proud in heart is an abomination to the LORD; the covenant that he makes, shall not be without chastening.
Огида для Господа всякий бундючний, ручуся: не буде такий без вини!
6 ¶ By mercy and truth iniquity is purged, and by the fear of the LORD men depart from evil.
Провина викуплюється через милість та правду, і страх Господній відводить від злого.
7 ¶ When a man’s ways please the LORD, he makes even his enemies to be at peace with him.
Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею.
8 ¶ Better is a little with righteousness than a great number of fruits with injustice.
Ліпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ'я.
9 ¶ The heart of man devises his way, but the LORD directs his steps.
Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.
10 ¶ A divine sentence is in the lips of the king; his mouth does not transgress in judgment.
Вирішальне слово в царя на губах, тому в суді уста його не спроневіряться.
11 ¶ A just weight and balance are the LORD’s; all the weights of the bag are his work.
Вага й шальки правдиві від Господа, все каміння вагове в торбинці то діло Його.
12 ¶ It is an abomination to kings to commit wickedness, for the throne is to be established with righteousness.
Чинити безбожне огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.
13 ¶ Righteous lips are the delight of kings, and they love him that speaks that which is right.
Уподоба царям губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14 ¶ The wrath of the king is as a messenger of death, but the wise man will avoid it.
Гнів царя вісник смерти, та мудра людина злагіднить його.
15 I n the light of the king’s countenance is life, and his favour is as a cloud of the latter rain.
У світлі царського обличчя життя, а його уподоба мов хмара дощева весною.
16 ¶ How much better is it to acquire wisdom than gold! and to acquire understanding is worth more than silver!
Набування премудрости як же це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла!
17 ¶ The highway of the upright is to separate himself from evil; he that keeps his way preserves his soul.
Путь справедливих ухилятись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоронює.
18 ¶ Pride goes before destruction, and a haughty spirit before a fall.
Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність.
19 ¶ It is better to humble your spirit with the lowly than to divide the spoil with the proud.
Ліпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними.
20 ¶ He who has understanding in the word shall find good, and blessed is he who trusts in the LORD.
Хто вважає на слово, той знайде добро, хто ж надію складає на Господа буде блаженний.
21 ¶ The wise in heart is called a man of understanding; and the sweetness of the lips shall increase doctrine.
Мудросердого кличуть розумний, а солодощ уст прибавляє науки.
22 ¶ Understanding is a wellspring of life unto him that has it, but the instruction of fools is folly.
Розум джерело життя власникові його, а картання безумних глупота.
23 ¶ The heart of the wise causes his mouth to be prudent, and with his lips he shall increase doctrine.
Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навчання.
24 ¶ Pleasant words are as a honeycomb, sweet to the soul, and medicine to the bones.
Приємні слова щільниковий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25 ¶ There is a way that seems right unto a man, but the end thereof are the ways of death.
Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
26 ¶ The soul of him that labours, labours for himself; for his mouth craves it of him.
Людина трудяща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27 ¶ The man of Belial digs in search of evil, and in his lips there is as a burning fire.
Нікчемна людина копає лихе, а на устах її як палючий огонь.
28 T he perverse man sows strife, and the tale bearer separates princes.
Лукава людина сварки розсіває, а обмовник розділює друзів.
29 ¶ The evil man flatters his neighbour and leads him into the way that is not good.
Насильник підмовлює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
30 H e shuts his eyes to devise perverse things; moving his lips he brings evil to pass.
Хто прижмурює очі свої, той крутійства видумує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
31 ¶ Old age is a crown of glory if it is found in the way of righteousness.
Сивизна то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности.
32 ¶ He that is slow to anger is better than the mighty, and he that rules his spirit than he that takes a city.
Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста.
33 ¶ The lot is cast into the lap, but the judgment thereof is of the LORD.
За пазуху жереб вкладається, та ввесь його вирок від Господа.