1 ¶ And God remembered Noah, and every living thing, and all the animals that were with him in the ark; and God made a wind to pass over the earth, and the waters ceased;

І згадав Бог про Ноя, і про кожну звірину та про всяку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, і вода заспокоїлась.

2 t he fountains also of the deep and the windows of the heavens were stopped, and the rain from heaven was restrained;

І закрились джерела безодні та небесні розтвори, і дощ з неба спинився.

3 a nd the waters turned back and forth upon the earth, and after the end of the hundred and fifty days the waters were abated.

І верталась вода з-над землі, верталась постійно. І стала вода спадати по ста й п'ятидесяти днях.

4 ¶ And the ark rested in the seventh month, on the seventeenth day of the month, upon the mountains of Ararat.

А сьомого місяця, на сімнадцятий день місяця ковчег спинився на горах Араратських.

5 A nd the waters decreased continually until the tenth month; in the tenth month, on the first day of the month, the tops of the mountains were seen.

І постійно вода спадала аж до десятого місяця. А першого дня десятого місяця завиднілися гірські вершки.

6 ¶ And it came to pass at the end of forty days that Noah opened the window of the ark which he had made,

І сталося по сорока днях, Ной відчинив вікно ковчегу, що його він зробив.

7 a nd he sent forth a raven, which went forth to and fro until the waters were dried up from off the earth.

І вислав він крука. І літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі.

8 A lso he sent forth a dove from him to see if the waters were abated from off the face of the ground,

І послав він від себе голубку, щоб побачити, чи не спала вода з-над землі.

9 b ut the dove found no rest for the sole of her foot, and she returned unto him into the ark, for the waters were still upon the face of the whole earth. Then he put forth his hand and took her and pulled her in unto him into the ark.

Та не знайшла та голубка місця спочинку для стопи своєї ноги, і вернулась до нього до ковчегу, бо стояла вода на поверхні всієї землі. І вистромив руку, і взяв він її, та й до себе в ковчег упустив її.

10 A nd he waited yet another seven days, and again he sent forth the dove out of the ark,

І він зачекав іще других сім день, і знову з ковчегу голубку послав.

11 a nd the dove came in to him in the evening, and, behold, in her mouth was an olive leaf plucked off, so Noah knew that the waters were abated from off the earth.

І голубка вернулась до нього вечірнього часу, і ось у неї в дзюбку лист оливковий зірваний. І довідався Ной, що спала вода з-над землі.

12 A nd he stayed yet other seven days and sent forth the dove, which returned not again unto him any more.

І він зачекав іще других сім день, і голубку послав. І вже більше до нього вона не вернулась.

13 ¶ And it came to pass in the six hundredth and first year of Noah, in the first month, the first day of the month, the waters were dried up from off the earth, and Noah removed the covering of the ark and looked and, behold, the face of the ground was dry.

І сталося, року шістсотого й першого, місяця першого, першого дня місяця висохла вода з-над землі. І Ной зняв даха ковчегу й побачив: аж ось висохла поверхня землі!

14 A nd in the second month, on the twenty-seventh day of the month, the earth was dried.

А місяця другого, двадцятого й сьомого дня місяця висохла земля.

15 ¶ And God spoke unto Noah, saying,

І промовив Ноєві Господь, кажучи:

16 G o forth from the ark, thou and thy wife and thy sons, and thy sons’ wives with thee.

Вийди з ковчегу ти, а з тобою жінка твоя, і сини твої, і невістки твої.

17 B ring forth with thee every animal that is with thee, of all flesh, both of fowl and of beasts and of every creeping thing that moves upon the earth, that they may breed abundantly in the earth, and be fruitful, and multiply upon the earth.

Кожну звірину, що з тобою вона, від кожного тіла з-посеред птаства, і з-посеред скотини, і з-посеред усіх плазунів, що плазують по землі, повиводь із собою. І хай рояться вони на землі, і нехай на землі вони плодяться та розмножуються.

18 A nd Noah went forth and his sons and his wife and his sons’ wives with him;

І вийшов Ной, а з ним сини його, і жінка його, і невістки його.

19 a ll the animals, every creature and every fowl and whatever moves upon the earth after their kinds went forth out of the ark.

Кожна звірина, кожен плазун, усе птаство, усе, що рухається на землі, за родами їхніми вийшли з ковчегу вони.

20 ¶ And Noah built an altar unto the LORD and took of every clean animal and of every clean fowl and offered burnt offerings on the altar.

І збудував Ной жертівника Господеві. І взяв він із кожної чистої худоби й з кожного чистого птаства, і приніс на жертівнику цілопалення.

21 A nd the LORD smelled a savour of rest, and the LORD said in his heart, I will not again curse the ground any more for man’s sake, for the intent of man’s heart is evil from his childhood; neither will I again smite any more every living thing as I have done.

І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.

22 W hile the earth remains, seedtime and harvest, and cold and heat, and summer and winter, and day and night shall not cease.

Надалі, по всі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, і день та ніч не припиняться!