1 ¶ Then Solomon said, The LORD has said that he would dwell in the thick darkness.

Тоді Соломон проказав: Промовив Господь, що Він пробуватиме в мряці.

2 I , therefore, have built a house of habitation for thee and a place for thy dwelling for ever.

А я збудував храм оселі Твоєї, і місце Твого пробування навіки!

3 A nd the king turned his face and blessed the whole congregation of Israel, and all the congregation of Israel was standing.

І повернув цар обличчя своє, та й поблагословив увесь Ізраїлів збір, увесь же Ізраїлів збір стояв.

4 A nd he said, Blessed be the LORD God of Israel, who has with his hand fulfilled that which he spoke with his mouth to my father David, saying,

А він сказав: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що Своїми устами говорив був із моїм батьком Давидом, і руками Своїми виконав, кажучи:

5 S ince the day that I brought forth my people out of the land of Egypt, I chose no city among all the tribes of Israel to build a house in, that my name might be there; neither did I choose any man to be a prince over my people Israel.

Від того дня, коли Я вивів Свій народ з єгипетського краю, Я не вибрав Собі міста зо всіх Ізраїлевих племен, щоб збудувати храм на пробування Мого Імени там. І не вибрав Я нікого, щоб був володарем над народом Моїм, Ізраїлем.

6 B ut I have chosen Jerusalem that my name might be there and have chosen David to be over my people Israel.

Та вибрав Я Єрусалим на пробування Мого Імени там, і вибрав Я Давида, щоб був над народом Моїм, Ізраїлем.

7 N ow it was in the heart of David, my father, to build a house unto the name of the LORD God of Israel.

І було на серці мого батька Давида збудувати храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.

8 B ut the LORD said to David, my father, Forasmuch as it was in thy heart to build a house for my name, thou didst well in that it was in thy heart;

Та сказав Господь до мого батька Давида: За те, що на твоєму серці було збудувати храм для Ймення Мого, ти зробив добре, що було тобі на серці.

9 n otwithstanding, thou shalt not build the house, but thy son which shall come forth out of thy loins, he shall build a house for my name.

Тільки ти не збудуєш цього храму, але син твій, що вийде із стегон твоїх, він збудує цей храм для Ймення Мого!

10 T he LORD, therefore, has performed his word that he has spoken, for I am risen up in the place of David, my father, and am set on the throne of Israel, as the LORD had said, and have built the house unto the name of the LORD God of Israel.

І сповнив Господь Своє слово, що Він говорив. І став я замість батька свого Давида та й сів на Ізраїлевому троні, як говорив був Господь, і я збудував оцей храм для Ймення Господа, Бога Ізраїлевого.

11 A nd in it I have put the ark, in which is the covenant of the LORD that he made with the sons of Israel.

І поставив я там ковчега, що в ньому Господній заповіт, якого Він склав з Ізраїлевими синами.

12 ¶ Then he stood before the altar of the LORD in the presence of all the congregation of Israel and spread forth his hands.

І став він перед Господнім жертівником навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг свої руки.

13 F or Solomon had made a brasen scaffold, five cubits long and five cubits wide and three cubits high, and had set it in the midst of the court; and upon it he stood and knelt down upon his knees before all the congregation of Israel and spread forth his hands toward heaven

А Соломон зробив був мідяне стояло, і поставив його на середину подвір'я, п'ять ліктів довжина йому, і п'ять ліктів ширина йому, а три лікті вишина йому. І став він на ньому, і став на коліна свої навпроти всього Ізраїлевого збору, і простяг свої руки до неба,

14 a nd said, O LORD God of Israel, there is no God like thee in the heaven nor in the earth who keeps covenant and shows mercy unto thy slaves that walk before thee with all their hearts;

та й сказав: Господи, Боже Ізраїлів! Нема подібного Тобі Бога на небі та на землі! Ти стережеш заповіта та милість для Своїх рабів, що ходять перед Твоїм лицем усім своїм серцем.

15 w ho hast kept unto thy slave David, my father, that which thou hast promised him; thou didst say it with thy mouth and hast fulfilled it with thy hand, as it is this day.

Ти сповнив Своєму рабові Давидові, батькові моєму, те, що говорив йому. І говорив Ти йому Своїми устами, а рукою Своєю виповнив, як цього дня.

16 N ow, therefore, O LORD God of Israel, keep with thy slave David, my father, that which thou hast promised him, saying, There shall not fail thee a man in my sight to sit upon the throne of Israel, under the condition that thy sons keep their way, walking in my law, as thou hast walked before me.

А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, сповни для Свого раба Давида, мого батька, те, що говорив Ти йому, кажучи: Не переведеться з-перед лиця Мого ніхто з тих, що мають сидіти на Ізраїлевому троні, якщо тільки сини твої будуть додержувати своїх доріг, щоб ходити в Законі Моїм, як ти ходив перед лицем Моїм.

17 N ow then, O LORD God of Israel, let thy word stand firm, which thou hast spoken unto thy slave David.

А тепер, Господи, Боже Ізраїлів, нехай буде запевнене слово Твоє, яке Ти говорив рабові Своєму Давидові.

18 I s it true that God is to dwell with men on the earth? Behold, heaven and the heaven of heavens cannot contain thee, how much less this house which I have built!

Бо чи ж справді Бог сидить з людиною на землі? Ось небо та небо небес не обіймають Тебе, що ж тоді храм цей, що я збудував?

19 B ut thou shalt look upon the prayer of thy slave and upon his supplication, O LORD my God, to hearken unto the cry and the prayer with which thy slave prays before thee

І Ти звернешся до молитви Свого раба та до його благання, Господи, Боже мій, щоб почути поклик та молитву, якою раб Твій молиться перед лицем Твоїм,

20 t hat thine eyes may be open upon this house day and night, upon the place of which thou hast said, My name shall be there, to hearken unto the prayer which thy slave prays in this place.

щоб очі Твої були відкриті на цей храм удень та вночі, на те місце, про яке Ти сказав, що покладеш Ім'я Своє там, щоб почути молитву, якою буде молитися Твій раб на цьому місці.

21 H earken, likewise, unto the supplications of thy slave and of thy people Israel when they shall pray in this place; hear thou from the heavens, from thy dwelling place, even hear and forgive.

І Ти будеш прислухатися до благань Свого раба та Свого народу, Ізраїля, що будуть молитися на цьому місці. І Ти почуєш із місця Свого пробування, із небес і почуєш, і пробачиш.

22 I f a man sins against his neighbour and an oath is laid upon him to make him swear, and the oath comes before thy altar in this house,

Якщо згрішить людина про ти свого ближнього, і буде примушена принести клятву, щоб присягнути, і клятва прийде перед Твоїм жертівником у цьому храмі,

23 t hou shalt hear from heaven and do right unto thy slaves, by requiting the wicked, by recompensing his way upon his own head, and by justifying the righteous, by giving him according to his righteousness.

то Ти почуєш із небес, і зробиш, і розсудиш Своїх рабів, обвинуватиш несправедливого, щоб дати його дорогу на його голову, й усправедливиш справедливого, щоб дати йому за його справедливістю.

24 A nd if thy people Israel should fall before their enemies because they have sinned against thee and if they should convert and confess thy name and pray and make supplication before thee in this house,

А якщо Твій народ, Ізраїль, буде вдарений ворогом, бо прогрішив Тобі, і коли вони звернуться, і будуть хвалити Ім'я Твоє, і будуть молитися, і будуть благати Тебе в цьому храмі,

25 t hou shalt hear from the heavens and forgive the sin of thy people Israel and bring them again unto the land which thou gavest to them and to their fathers.

то Ти почуєш із небес, і простиш гріх народу Свого, Ізраїля, і вернеш їх до землі, яку дав Ти їм та їхнім батькам!

26 I f the heavens should become shut up, that there be no rain because they have sinned against thee; yet if they pray in this place and confess thy name and become converted from their sins when thou dost afflict them,

Коли затримається небо, і не буде дощу, бо прогрішаться Тобі, то вони помоляться на цьому місці, і будуть славити Ім'я Твоє, і з гріха свого навернуться, бо Ти будеш їх впокоряти,

27 t hou shalt hear them from heaven and forgive the sin of thy slaves and of thy people Israel, and thou shalt teach them the good way, that they may walk therein, and send rain upon thy land which thou hast given unto thy people for an inheritance.

то Ти почуєш на небесах, і пробачиш гріх Своїх рабів та народу Свого, Ізраїля, бо покажеш їм ту добру дорогу, якою вони підуть, і Ти даси дощ на Край Свій, якого Ти дав Своєму народові на спадщину!

28 I f there should be famine in the land, or if there should be pestilence, if there should be blasting, or mildew, locusts, or caterpillars; if their enemies besiege them in the cities of their land; whatever affliction or sickness there may be;

Голод коли буде в Краю, моровиця коли буде, посуха, жовтачка, сарана, черва коли буде, коли його вороги гнобитимуть його в Краї міст його, коли буде яка пораза, яка хвороба,

29 e very prayer and every supplication made of any man, or of all thy people Israel or of anyone who knows his affliction and his grief in his heart, if they shall extend their hands towards this house,

усяка молитва, усяке благання, що буде від якої людини чи від усього народу Твого, Ізраїля, коли кожен буде знати поразу свою та горе своє, і простягне руки свої до цього храму,

30 t hou shalt hear from the heavens, from the place of thy habitation, and forgive and render unto each one according to his ways, having known his heart (for thou only knowest the hearts of the sons of men),

то Ти почуєш із небес, із місця постійного пробування Свого, і пробачиш, і даси тому чоловікові за всіма його дорогами, бо Ти знаєш серце його, бо Ти один знаєш серце людських синів,

31 t hat they may fear thee and walk in thy ways all the days that they live in the land which thou gavest unto our fathers.

щоб вони боялися Тебе, і ходили Твоїми дорогами по всі дні, які вони житимуть на поверхні землі, яку Ти дав батькам нашим!

32 A nd also unto the stranger, who is not of thy people Israel, but is come from a far country for thy great name’s sake and thy mighty hand and thy stretched out arm, if they come and pray in this house,

Також і чужинця, який не з народу Твого, Ізраїля, і він прийде з далекого краю ради Ймення Твого великого, і руки Твоєї Сильної та рамена Твого витягненого, і прийде, і помолиться в цьому храмі,

33 t hou shalt hear from the heavens, from the habitation of thy dwelling place, and do according to all that the stranger calls unto thee for, that all the peoples of the earth may know thy name and fear thee, as do thy people Israel, and let them know that thy name is invoked upon this house which I have built.

то Ти почуєш це з небес, місця постійного пробування Свого, і зробиш усе, про що буде кликати до Тебе той чужинець, щоб усі народи землі пізнали Ім'я Твоє, та щоб боялися Тебе, як народ Твій, Ізраїль, і щоб пізнали вони, що Ім'я Твоє покликане над оцім храмом, що я збудував!

34 I f thy people go out to war against their enemies by the way that thou shalt send them and they pray unto thee toward this city which thou hast chosen, toward the house which I have built for thy name,

Коли народ Твій вийде на війну на своїх ворогів, дорогою, якою Ти пошлеш їх, і помоляться вони до Тебе в напрямі до цього міста, що Ти вибрав його, та храму, що я збудував для Ймення Твого,

35 t hou shalt hear from the heavens their prayer and their supplication and do them judgment.

то почуєш Ти з небес їхню молитву та їхнє благання, і вчиниш їм суд!

36 I f they sin against thee (for there is no man who does not sin,)and thou art angry with them and deliver them over before their enemies so that those that take them carry them away captives unto an enemy land far off or near,

Коли вони згрішать Тобі, бо немає людини, щоб вона не згрішила, і Ти розгніваєшся на них, і даси їх ворогові, а їхні поневільники візьмуть їх до неволі до краю далекого чи близького,

37 a nd they come into their right mind in the land where they are carried captive, if they convert and pray unto thee in the land of their captivity, saying, We have sinned, we have done iniquity and have dealt wickedly,

і коли вони прийдуть до розуму в краю, куди взяті до неволі, і навернуться, і будуть благати Тебе в краю своєї неволі, говорячи: Ми згрішили, скривили дорогу свою, і були ми несправедливі,

38 i f they convert unto thee with all their heart and with all their soul in the land of their captivity, where they have been carried captives and pray toward their land, which thou didst give unto their fathers, and toward the city which thou hast chosen and toward the house which I have built unto thy name,

і коли вони навернуться до Тебе всім своїм серцем і всією душею своєю в краю своєї неволі, куди їх поневолили, і помоляться в напрямі до свого Краю, що Ти дав їхнім батькам, і в напрямі міста, яке Ти вибрав, та храму, що я збудував для Ймення Твого,

39 t hou shalt hear from the heavens, from the dwelling place of thy habitation, their prayer and their supplications and do their judgment and forgive thy people who have sinned against thee.

то Ти почуєш із небес, із постійного місця пробування Свого, їхню молитву та їхні благання, і вчиниш їм суд, і простиш Своєму народові, що вони згрішили Тобі!

40 N ow, my God, let, I beseech thee, thine eyes be open and let thine ears be attentive unto the prayer that is made in this place.

Тепер, Боже мій, благаю, нехай будуть очі Твої відкриті, а уші Твої наставлені на слухання молитви цього місця!

41 N ow, therefore, arise, O LORD God, to inhabit thy resting place, thou and the ark of thy strength; let thy priests, O LORD God, be clothed with salvation and let thy merciful ones rejoice in goodness.

А тепер, Устань же, о Господи, Боже, на Свій відпочинок, Ти й ковчег сили Твоєї! Священики Твої, о Господи Боже, нехай у спасіння зодягнуться, а побожні Твої хай добром веселяться!

42 O LORD God, do not turn away the face of thy anointed one; remember the mercies of David, thy slave.

Господи Боже, не відвертай лиця від Свого помазанця, згадай же про милість Своєму рабові Давиду!