1 ¶ Certainly I applied my heart unto all of this that I might declare all of this: that the righteous and the wise and their works are in the hand of God; no man knows either love or hatred by all that passes before them.
Ото ж бо все це я до серця свого взяв, і бачило серце моє все оце, що праведні й мудрі та їхні учинки у Божій руці, так само любов чи ненависть: Людина не знає нічого, що є перед нею!
2 A ll things come alike to all: there is one event to the righteous and to the wicked; to the good and to the clean and to the unclean; to him that sacrifices and to him that does not sacrifice: as unto the good so unto the sinner; and unto him that swears as unto him that fears the oath.
Однакове всім випадає: праведному і безбожному, доброму й чистому та нечистому, і тому, хто жертву приносить, і тому, хто жертви не приносить, як доброму, так і грішникові, тому, хто клянеться, як і тому, хто клятви боїться!...
3 T his is an evil among all things that are done under the sun, that there is one event unto all; and also that the heart of the sons of men is full of evil, and madness is in their heart while they live, and after that they go to the dead.
Оце зле у всім, що під сонцем тим діється, що однакове всім випадає, і серце людських синів повне зла, і за життя їхнього безумство в їхньому серці, а по тому до мертвих відходять...
4 ¶ For to him that is still among the living there is hope: for a living dog is better than a dead lion.
Хто знаходиться поміж живих, той має надію, бо краще собаці живому, ніж левові мертвому!
5 F or the living know that they shall die, but the dead do not know any thing; neither do they have any more reward, for their memory is placed into oblivion.
Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають, і заплати немає вже їм, бо забута і пам'ять про них,
6 E ven their love and their hatred and their envy is now perished; neither have they any more a portion in the age in any thing that is done under the sun.
і їхнє кохання, і їхня ненависть, та заздрощі їхні загинули вже, і нема вже їм частки навіки ні в чому, що під сонцем тим діється!...
7 G o, eat thy bread with joy and drink thy wine with a joyful heart that thy works might be acceptable unto God.
Тож іди, їж із радістю хліб свій, та з серцем веселим вино своє пий, коли Бог уподобав Собі твої вчинки!
8 T hy garments shall always be white, and thy head shall never lack ointment.
Нехай кожного часу одежа твоя буде біла, і нехай на твоїй голові не бракує оливи!
9 L ive joyfully with the wife whom thou dost love all the days which thou art to live in this lake of vanity, which are given unto thee; all the days of thy vanity under the sun: for that is thy portion in this life, and in thy labour in which thou dost work under the sun.
Заживай життя з жінкою, яку ти кохаєш, по всі дні марноти твоєї, що Бог дав для тебе під сонцем на всі дні марноти твоєї, бо оце твоя доля в житті та в твоєму труді, що під сонцем ним трудишся ти!
10 W hatever thy hand finds to do, do it with all thy might, for there is no work nor device nor knowledge nor wisdom in Sheol, where thou goest.
Все, що всилі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шеолі, куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрости!
11 ¶ I returned and saw under the sun that the race is not to the swift, nor the battle to the strong, neither yet bread to the wise, nor yet riches to men of prudence, nor yet grace to men of eloquence; but time and chance happens to them all.
Знову я бачив під сонцем, що біг не у скорих, і бій не в хоробрих, а хліб не в премудрих, і не в розумних багатство, ні ласка у знавців, а від часу й нагоди залежні вони!
12 F or man also does not know his time: as the fishes that are taken in an evil net and as the birds that are caught in the snare, so are the sons of men snared in the evil time, when it falls suddenly upon them.
Бо часу свого людина не знає, мов риби, половлені в пагубну сітку, і мов птахи, захоплені в сільце, так хапаються людські сини за час лиха, коли воно нагло спадає на них!...
13 ¶ I have also seen this wisdom under the sun, which is important unto me:
Також оцю мудрість я бачив під сонцем, і велика для мене здавалась вона:
14 T here was a little city and few men within it; and a great king came against it and besieged it and built great bulwarks against it;
Було мале місто, і було в ньому мало людей. І раз прийшов цар великий до нього, й його оточив, і побудував проти нього велику облогу.
15 n ow there was found in it a poor wise man, and he by his wisdom delivered the city; yet no one remembered that same poor man.
Але в ньому знайшлася людина убога, та мудра, і вона врятувала те місто своєю премудрістю, та пізніше ніхто не згадав про цю вбогу людину!
16 T hen I said, Wisdom is better than strength: even though the poor man’s knowledge is despised, and his words are not heard.
І я говорив: Краща мудрість за силу; однако погорджується мудрість бідного, і не слухаються його слів!
17 T he words of wise men are heard in quiet more than the cry of him that rules among fools.
Слова мудрих, почуті в спокої, кращі від крику володаря поміж безглуздими.
18 W isdom is better than weapons of war, but one sinner destroys much good.
Мудрість краща від зброї військової, але один грішник погубить багато добра...