1 ¶ And Jesus being full of the Holy Spirit returned from the Jordan and was led by the Spirit into the wilderness

А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йордану, і Дух на пустиню Його попровадив.

2 f or forty days and was tempted of the devil. And in those days he ate nothing; and when they were ended, he afterward hungered.

Сорок день там диявол Його спокушав, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчились вони, то вкінці зголоднів.

3 T hen the devil said unto him, If thou art the Son of God, command this stone that it be made bread.

І диявол до Нього сказав: Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став!

4 A nd Jesus answered him, saying, It is written, That man shall not live by bread alone, but by every word of God.

А Ісус відповів йому: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим!

5 A nd the devil took him up into a high mountain and showed him all the kingdoms of the sphere of the world in a moment of time.

І він вивів Його на гору високу, і за хвилину часу показав Йому всі царства на світі.

6 A nd the devil said unto him, All this authority I will give thee and the glory of them, for that is delivered unto me, and to whomsoever I will I give it.

І диявол сказав Йому: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її.

7 I f thou therefore wilt worship me, all shall be thine.

Тож коли Ти поклонишся передо мною, то все буде Твоє!

8 A nd Jesus answered and said unto him, Get thee behind me, Satan; for it is written, Thou shalt worship the Lord thy God, and him only shalt thou serve.

І промовив Ісус йому в відповідь: Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!

9 A nd he brought him to Jerusalem and set him on a pinnacle of the temple and said unto him, If thou art the Son of God, cast thyself down from here;

І повів Його в Єрусалим, і на наріжнику храму поставив, та й каже Йому: Як Ти Син Божий, кинься звідси додолу!

10 f or it is written, He shall give his angels charge over thee, to keep thee,

Бо написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, щоб Тебе берегли!

11 a nd in their hands they shall bear thee up, lest at any time thou dash thy foot against a stone.

і: Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!

12 A nd Jesus answering said unto him, It is said, Thou shalt not tempt the Lord thy God.

А Ісус відказав йому в відповідь: Сказано: Не спокушай Господа Бога свого!

13 A nd having finished all temptation, the devil departed from him for a season.

І диявол, скінчивши все цеє спокушування, відійшов від Нього до часу.

14 ¶ And Jesus returned in the power of the Spirit into Galilee, and his fame went out through all the region round about.

А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього рознеслась по всій тій країні.

15 A nd he taught in their synagogues, being glorified of all.

І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його славили.

16 A nd he came to Nazareth, where he had been brought up; and, as his custom was, he went into the synagogue on the sabbath day and stood up to read.

І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати.

17 A nd there was delivered unto him the book of the prophet Isaiah. And when he had opened the book, he found the place where it was written,

І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:

18 T he Spirit of the Lord is upon me because he has anointed me to preach the gospel to the poor; he has sent me to heal the brokenhearted, to proclaim liberty to the captives and recovery of sight to the blind, to set at liberty those that are broken,

На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених,

19 t o proclaim the acceptable year of the Lord.

щоб проповідувати рік Господнього змилування.

20 A nd he closed the book, and he gave it again to the minister and sat down. And the eyes of all those that were in the synagogue were fastened on him.

І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього.

21 A nd he began to say unto them, Today this scripture is fulfilled in your ears.

І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!

22 A nd all bore him witness and marvelled at the words of grace which proceeded out of his mouth. And they said, Is not this Joseph’s son?

І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його. І казали вони: Чи ж то Він не син Йосипів?

23 A nd he said unto them, Ye will surely say unto me this proverb, Physician, heal thyself; whatever we have heard done in Capernaum, do also here in thy country.

Він же промовив до них: Ви Мені конче скажете приказку: Лікарю, уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося чули ми у Капернаумі.

24 A nd he said, Verily I say unto you, No prophet is accepted in his own country.

І сказав Він: Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у вітчизні своїй.

25 B ut I tell you of a truth, many widows were in Israel in the days of Elijah, when the heaven was shut up three years and six months, when great famine was throughout all the land,

Та правдиво кажу вам: Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,

26 b ut unto none of them was Elijah sent, except unto Sarepta, a city of Sidon, unto a widow woman.

а Ілля не до жадної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки.

27 A nd many lepers were in Israel in the time of Elisha the prophet, and none of them was cleansed, except Naaman the Syrian.

І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жаден із них не очистився, крім Неємана сиріянина.

28 A nd all those in the synagogue, when they heard these things, were filled with wrath

І всі в синагозі, почувши оце, переповнились гнівом.

29 a nd rose up and thrust him out of the city and led him unto the brow of the hill upon which their city was built that they might cast him down headlong.

І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було побудоване, щоб скинути додолу Його...

30 B ut he, passing through the midst of them, went away.

Але Він перейшов серед них, і віддалився.

31 ¶ And he went down to Capernaum, a city of Galilee, and taught them on the sabbath days.

І прийшов Він у Капернаум, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.

32 A nd they were astonished at his doctrine, for his word was with power.

І дивувались науці Його, бо слово Його було владне.

33 A nd in the synagogue there was a man who had a spirit of an unclean demon and cried out with a loud voice,

І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого демона, і він закричав гучним голосом:

34 s aying, Let us alone; what have we to do with thee, thou Jesus of Nazareth? Art thou come to destroy us? I know thee who thou art: the Holy One of God.

Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий...

35 A nd Jesus rebuked him, saying, Be silent and come out of him. And the demon, throwing him down in the midst, came out of him and hurt him not.

А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовчи, і вийди з нього! І, кинувши демон того насередину, вийшов із нього, нічого йому не пошкодивши.

36 A nd they were all amazed and spoke among themselves, saying, What word is this! For with authority and power he commands the unclean spirits, and they come out.

І всіх жах обгорнув, і питали вони один одного, кажучи: Що то за наука, що духам нечистим наказує з владою й силою, і виходять вони?...

37 A nd his fame went out into every place of the country round about.

І неслася чутка про Нього по всіх місцях краю.

38 A nd he arose out of the synagogue, and entered into Simon’s house. And Simon’s wife’s mother was taken with a great fever, and they besought him for her.

А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Симона. Теща ж Симонова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.

39 A nd he stood over her and rebuked the fever, and it left her, and immediately she arose and ministered unto them.

І, ставши над нею, Він заборонив тій гарячці, і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуговувала.

40 N ow when the sun was setting, all those who had anyone sick with diverse diseases brought them unto him, and laying his hands on each one of them, he healed them.

Коли ж сонце заходило, то всі, хто мав яких хворих на різні недуги, до Нього приводили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, та їх уздоровляв.

41 A nd demons also came out of many, crying out and saying, Thou art the Christ, the Son of God. And he rebuking them suffered them not to speak, for they knew that he was the Christ.

Із багатьох же виходили й демони, кричачи та говорячи: Ти Син Божий! Та Він їм забороняв, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.

42 A nd when it was day, he departed and went into a desert place, and the people sought him and came unto him and stayed him, that he should not depart from them.

Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відходив.

43 A nd he said unto them, I must announce the gospel of the kingdom of God to other cities also because for this am I sent.

Він же промовив до них: І іншим містам Я повинен звіщати Добру Новину про Боже Царство, бо на те Мене послано.

44 A nd he preached in the synagogues of Galilee.

І Він проповідував по синагогах Галілеї.