Revelation 14 ~ Об'явлення 14

picture

1 And I saw and, behold, the Lamb stood upon Mount Sion and with him a hundred and forty-four thousand, having the name of his Father written in their foreheads.

І я глянув, і ось Агнець стоїть на Сіонській горі, а з Ним сто сорок чотири тисячі, що мають Ім'я Його й Ім'я Отця Його, написане на своїх чолах.

2 A nd I heard a voice from heaven as the voice of many waters and as the voice of a great thunder; and I heard the voice of harpers harping with their harps;

І почув я голос із неба, немов шум великої води, і немов гук міцного грому. І почув я голос гуслярів, що грали на гуслах своїх,

3 a nd they sang as it were a new song before the throne and before the four animals and the elders; and no one could learn that song but the hundred and forty-four thousand, who were redeemed from the earth.

і співали, як пісню нову перед престолом і перед чотирьома тваринами й старцями. І ніхто не міг навчитися пісні, окрім цих ста сорока чотирьох тисяч, викуплених від землі.

4 T hese are those who are not defiled with women, for they are virgins. These are those who follow the Lamb wherever he goes. These are redeemed from among men, being the firstfruits unto God and to the Lamb.

Це ті, хто не осквернився з жінками, бо чисті вони. Вони йдуть за Агнцем, куди Він іде. Вони викуплені від людей, первістки Богові й Агнцеві,

5 A nd in their mouth was found no guile, for they are without blemish before the throne of God.

не знайшлося бо підступу в їхніх устах, бо вони непорочні!

6 And I saw another angel fly in the midst of heaven, having the eternal gospel that he might evangelize those that dwell on the earth and every nation and kindred and tongue and people,

І побачив я іншого Ангола, що летів серед неба, і мав благовістити вічну Євангелію мешканцям землі, і кожному людові, і племені, і язику, і народові.

7 s aying with a loud voice, Fear God and give glory to him, for the hour of his judgment is come; and worship him that has made the heaven and the earth and the sea and the fountains of waters.

І він говорив гучним голосом: Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його, і вклоніться Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і водні джерела!

8 A nd another angel followed, saying, Babylon is fallen, is fallen, that great city, because she has given all the Gentiles to drink of the wine of the wrath of her fornication.

А інший, другий Ангол летів слідом і казав: Упав, упав Вавилон, город великий, бо лютим вином розпусти своєї він напоїв усі народи!

9 A nd the third angel followed them, saying with a loud voice, If anyone worships the beast and its image and receives the mark in his forehead or in his hand,

А інший, третій Ангол летів услід за ним, гучним голосом кажучи: Коли хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено на чолі своїм чи на руці своїй,

10 t he same shall drink of the wine of the wrath of God, which is poured out without mixture into the cup of his indignation; and he shall be tormented with fire and brimstone in the presence of the holy angels and in the presence of the Lamb;

то той питиме з вина Божого гніву, вина незмішаного в чаші гніву Його, і буде мучений в огні й сірці перед Анголами святими та перед Агнцем.

11 a nd the smoke of their torment ascends up for ever and ever; and those that worship the beast and its image and whosoever receives the mark of its name, have no rest day or night.

А дим їхніх мук підійматиметься вічні віки. І не мають спокою день і ніч усі ті, хто вклоняється звірині та образу її, і приймає знамено ймення його.

12 H ere is the patience of the saints; here are those that keep the commandments of God and the faith of Jesus.

Тут терпеливість святих, що додержують заповіді Божі та Ісусову віру!

13 And I heard a voice from heaven saying unto me, Write, Blessed are the dead who die in the Lord from now on; Yea, saith the Spirit, that they may rest from their labours, and their works do follow them.

І почув я голос із неба, що до мене казав: Напиши: Блаженні ті мертві, хто з цього часу вмирає в Господі! Так, каже Дух, вони від праць своїх заспокояться, бо їхні діла йдуть за ними слідом.

14 A nd I looked, and, behold, a white cloud, and upon the cloud one sat like unto the Son of man, having on his head a golden crown and in his hand a sharp sickle.

І я глянув, і ото біла хмара, а на хмарі сидить подібний до Людського Сина. Він мав на своїй голові золотого вінця, а в руці його гострий серп.

15 A nd another angel came out of the temple, crying with a loud voice to him that was seated on the cloud, Thrust in thy sickle and reap; for the hour is come for thee to reap; for the harvest of the earth is dry.

І інший Ангол вийшов із храму, і гучним голосом кликнув до того, хто на хмарі сидів: Пошли серпа свого й жни, бо настала година пожати, дозріло бо жниво землі!

16 A nd he that was seated on the cloud thrust in his sickle upon the earth; and the earth was reaped.

І той, хто на хмарі сидів, скинув додолу серпа свого, і земля була вижата.

17 A nd another angel came out of the temple which is in the heaven, he also having a sharp sickle.

І інший Ангол вийшов із храму, що на небі, і він мав гострого серпа.

18 A nd another angel came out from the altar, who had power over fire, and cried with a loud cry to him that had the sharp sickle saying, Thrust in thy sharp sickle and gather the clusters of the earth; for her grapes are fully ripe.

І інший Ангол, що мав владу над огнем, вийшов від жертівника. І він гучним голосом кликнув до того, що мав гострого серпа, говорячи: Пошли свого гострого серпа, і позбирай грона земної виноградини, бо грона її вже доспіли.

19 A nd the angel thrust in his sickle into the earth and gathered the vine of the earth and cast it into the great winepress of the wrath of God.

І Ангол кинув додолу серпа свого, і зібрав виноград на землі, і вкинув в велике чавило Божого гніву.

20 A nd the winepress was trodden outside the city, and blood came out of the winepress, even unto the bits of the horses, for a thousand six hundred furlongs.

І потовчене було чавило за містом, і потекла кров із чавила аж до кінських вуздечок, на тисячу шістсот стадій...