1 ¶ And Job answered and said,

А Йов відповів та й сказав:

2 O h that my grief and calamity were justly weighed and laid equally in the balances!

Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,

3 F or it would be heavier than the sand of the sea; therefore, my words are swallowed up.

то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...

4 F or the arrows of the Almighty are within me; my spirit drinks of the poison; and terrors of God combat me.

Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...

5 D oes the wild ass bray when he has grass? Does the ox low over his fodder?

Чи дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?

6 C an that which is unsavoury be eaten without salt? Or is there any taste in the white of an egg?

Чи без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?

7 T he things that my soul refused to touch before, now by my sorrow are my food.

Чого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...

8 ¶ Oh, that I might have my request and that God would grant me the thing that I long for!

О, коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!

9 E ven that it would please God to destroy me, that he would let loose his hand and cut me off!

О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,

10 T hen should my comfort grow; I would hold on to sorrow without mercy; for I have not contradicted the words of the Holy One.

то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...

11 W hat is my strength that I should hope? What is my end that I should prolong my life?

Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?

12 I s my strength the strength of stones? Or is my flesh of steel?

Чи сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?

13 A m I not doing all that I can, and even with all this I lack the power to do anything?

Чи не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?

14 ¶ He that is afflicted deserves mercy from his friend; but he has forsaken the fear of the Almighty.

Для того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...

15 M y brethren have lied to me as a brook; they passed away as an impetuous stream,

Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,

16 w hich was hidden by ice and covered by snow.

темніші від льоду вони, в них ховається сніг.

17 W hich in the time of heat, they vanish; when they are heated, they disappear out of their place;

Коли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.

18 t hey turn aside out of the paths of their way; they go to nothing and perish.

Каравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.

19 T he travelers of Tema looked; the traveling companies of Sheba waited for them.

Каравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.

20 T hey were put to shame because of their hope; they came there and found them confused.

І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.

21 N ow ye are certainly as they; ye have seen the torment and are afraid.

Так і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!

22 ¶ Did I say, Bring unto me and pay for me out of your substance

Чи я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,

23 a nd deliver me from the enemy’s hand and ransom me from the hand of the mighty?

і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?

24 T each me, and I will be silent; and cause me to understand in what I have erred.

Навчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...

25 H ow forcible are the words of rectitude! But what does your argument reprove?

Які гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?

26 A re ye not thinking up words of reproof and throw to the wind words that are lost?

Чи ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,

27 Y e also overwhelm the fatherless and dig a pit before your friend.

і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...

28 N ow, therefore, if ye desire, look upon me and see if I shall lie in your presence.

Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.

29 T urn now, and there is no iniquity; return again to look for my righteousness in this.

Верніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!

30 I f there is iniquity in my tongue or if my taste cannot discern the torments.

Хіба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?