1 B ut Job answered and said,

А Йов відповів та й сказав:

2 O h that my grief were throughly weighed, and my calamity laid in the balances together!

Коли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,

3 F or now it would be heavier than the sand of the sea: therefore my words are swallowed up.

то тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...

4 F or the arrows of the Almighty are within me, the poison whereof drinketh up my spirit: the terrors of God do set themselves in array against me.

Бо в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...

5 D oth the wild ass bray when he hath grass? or loweth the ox over his fodder?

Чи дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?

6 C an that which is unsavoury be eaten without salt? or is there any taste in the white of an egg?

Чи без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?

7 T he things that my soul refused to touch are as my sorrowful meat.

Чого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...

8 O h that I might have my request; and that God would grant me the thing that I long for!

О, коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!

9 E ven that it would please God to destroy me; that he would let loose his hand, and cut me off!

О, коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,

10 T hen should I yet have comfort; yea, I would harden myself in sorrow: let him not spare; for I have not concealed the words of the Holy One.

то була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...

11 W hat is my strength, that I should hope? and what is mine end, that I should prolong my life?

Яка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?

12 I s my strength the strength of stones? or is my flesh of brass?

Чи сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?

13 I s not my help in me? and is wisdom driven quite from me?

Чи не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?

14 T o him that is afflicted pity should be shewed from his friend; but he forsaketh the fear of the Almighty.

Для того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...

15 M y brethren have dealt deceitfully as a brook, and as the stream of brooks they pass away;

Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,

16 W hich are blackish by reason of the ice, and wherein the snow is hid:

темніші від льоду вони, в них ховається сніг.

17 W hat time they wax warm, they vanish: when it is hot, they are consumed out of their place.

Коли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.

18 T he paths of their way are turned aside; they go to nothing, and perish.

Каравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.

19 T he troops of Tema looked, the companies of Sheba waited for them.

Каравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.

20 T hey were confounded because they had hoped; they came thither, and were ashamed.

І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.

21 F or now ye are nothing; ye see my casting down, and are afraid.

Так і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!

22 D id I say, Bring unto me? or, Give a reward for me of your substance?

Чи я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,

23 O r, Deliver me from the enemy's hand? or, Redeem me from the hand of the mighty?

і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?

24 T each me, and I will hold my tongue: and cause me to understand wherein I have erred.

Навчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...

25 H ow forcible are right words! but what doth your arguing reprove?

Які гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?

26 D o ye imagine to reprove words, and the speeches of one that is desperate, which are as wind?

Чи ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,

27 Y ea, ye overwhelm the fatherless, and ye dig a pit for your friend.

і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...

28 N ow therefore be content, look upon me; for it is evident unto you if I lie.

Та звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.

29 R eturn, I pray you, let it not be iniquity; yea, return again, my righteousness is in it.

Верніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!

30 I s there iniquity in my tongue? cannot my taste discern perverse things?

Хіба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?