1 M y son, attend unto my wisdom, and bow thine ear to my understanding:

Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,

2 T hat thou mayest regard discretion, and that thy lips may keep knowledge.

щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!

3 F or the lips of a strange woman drop as an honeycomb, and her mouth is smoother than oil:

Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,

4 B ut her end is bitter as wormwood, sharp as a two-edged sword.

та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,

5 H er feet go down to death; her steps take hold on hell.

її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!

6 L est thou shouldest ponder the path of life, her ways are moveable, that thou canst not know them.

Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.

7 H ear me now therefore, O ye children, and depart not from the words of my mouth.

Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:

8 R emove thy way far from her, and come not nigh the door of her house:

віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,

9 L est thou give thine honour unto others, and thy years unto the cruel:

щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,

10 L est strangers be filled with thy wealth; and thy labours be in the house of a stranger;

щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...

11 A nd thou mourn at the last, when thy flesh and thy body are consumed,

І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,

12 A nd say, How have I hated instruction, and my heart despised reproof;

і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!

13 A nd have not obeyed the voice of my teachers, nor inclined mine ear to them that instructed me!

І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...

14 I was almost in all evil in the midst of the congregation and assembly.

Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...

15 D rink waters out of thine own cistern, and running waters out of thine own well.

Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:

16 L et thy fountains be dispersed abroad, and rivers of waters in the streets.

чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?

17 L et them be only thine own, and not strangers' with thee.

Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!

18 L et thy fountain be blessed: and rejoice with the wife of thy youth.

Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,

19 L et her be as the loving hind and pleasant roe; let her breasts satisfy thee at all times; and be thou ravished always with her love.

вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!

20 A nd why wilt thou, my son, be ravished with a strange woman, and embrace the bosom of a stranger?

І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?

21 F or the ways of man are before the eyes of the Lord, and he pondereth all his goings.

Бож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:

22 H is own iniquities shall take the wicked himself, and he shall be holden with the cords of his sins.

власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,

23 H e shall die without instruction; and in the greatness of his folly he shall go astray.

помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...