1 P aul, an apostle, (not of men, neither by man, but by Jesus Christ, and God the Father, who raised him from the dead;)

Апостол Павло, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,

2 A nd all the brethren which are with me, unto the churches of Galatia:

і присутня зо мною вся браття, до Церков галатійських:

3 G race be to you and peace from God the Father, and from our Lord Jesus Christ,

благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,

4 W ho gave himself for our sins, that he might deliver us from this present evil world, according to the will of God and our Father:

що за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого,

5 T o whom be glory for ever and ever. Amen.

Йому слава на віки вічні, амінь!

6 I marvel that ye are so soon removed from him that called you into the grace of Christ unto another gospel:

Дивуюся я, що ви так скоро відхилюєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Євангелію,

7 W hich is not another; but there be some that trouble you, and would pervert the gospel of Christ.

що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Євангелію.

8 B ut though we, or an angel from heaven, preach any other gospel unto you than that which we have preached unto you, let him be accursed.

Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий!

9 A s we said before, so say I now again, if any man preach any other gospel unto you than that ye have received, let him be accursed.

Як ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, нехай буде проклятий!

10 F or do I now persuade men, or God? or do I seek to please men? for if I yet pleased men, I should not be the servant of Christ.

Бо тепер чи я в людей шукаю признання чи в Бога? Чи людям дбаю я догоджати? Бо коли б догоджав я ще людям, я не був би рабом Христовим.

11 B ut I certify you, brethren, that the gospel which was preached of me is not after man.

Звіщаю ж вам, браття, що Євангелія, яку я благовістив, вона не від людей.

12 F or I neither received it of man, neither was I taught it, but by the revelation of Jesus Christ.

Бо я не прийняв, ні навчився її від людини, але відкриттям Ісуса Христа.

13 F or ye have heard of my conversation in time past in the Jews' religion, how that beyond measure I persecuted the church of God, and wasted it:

Чули бо ви про моє поступовання перше в юдействі, що Божу Церкву жорстоко я переслідував та руйнував її.

14 A nd profited in the Jews' religion above many my equals in mine own nation, being more exceedingly zealous of the traditions of my fathers.

І я перевищував в юдействі багатьох своїх ровесників роду мого, бувши запеклим прихильником моїх отцівських передань.

15 B ut when it pleased God, who separated me from my mother's womb, and called me by his grace,

Коли ж Бог, що вибрав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, уподобав

16 T o reveal his Son in me, that I might preach him among the heathen; immediately I conferred not with flesh and blood:

виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, я не радився зараз із тілом та кров'ю,

17 N either went I up to Jerusalem to them which were apostles before me; but I went into Arabia, and returned again unto Damascus.

і не відправився в Єрусалим до апостолів, що передо мною були, а пішов я в Арабію, і знову вернувся в Дамаск.

18 T hen after three years I went up to Jerusalem to see Peter, and abode with him fifteen days.

По трьох роках потому пішов я в Єрусалим побачити Кифу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.

19 B ut other of the apostles saw I none, save James the Lord's brother.

А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.

20 N ow the things which I write unto you, behold, before God, I lie not.

А що вам пишу, ось кажу перед Богом, що я не обманюю!

21 A fterwards I came into the regions of Syria and Cilicia;

Потому пішов я до сирських та кілікійських країн.

22 A nd was unknown by face unto the churches of Judaea which were in Christ:

Церквам же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто,

23 B ut they had heard only, That he which persecuted us in times past now preacheth the faith which once he destroyed.

тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовістить тепер віру, що колись руйнував був її.

24 A nd they glorified God in me.

І славили Бога вони через мене!