Zechariah 2 ~ Захарія 2

picture

1 I lifted up mine eyes again, and looked, and behold a man with a measuring line in his hand.

(2-5) І звів Я очі свої та й побачив, аж ось муж, а в його руці мірничий шнур.

2 T hen said I, Whither goest thou? And he said unto me, To measure Jerusalem, to see what is the breadth thereof, and what is the length thereof.

(2-6) І сказав я: Куди ти йдеш? А він відказав мені: Щоб зміряти Єрусалим, щоб побачити, яка ширина його та яка довжина його.

3 A nd, behold, the angel that talked with me went forth, and another angel went out to meet him,

(2-7) Аж ось Ангол, що говорив зо мною, виходить, а навпроти нього виходить Ангол інший.

4 A nd said unto him, Run, speak to this young man, saying, Jerusalem shall be inhabited as towns without walls for the multitude of men and cattle therein:

(2-8) І сказав він до нього: Біжи, говори цьому юнакові, кажучи: Невкріплений буде Єрусалим через многість людей та худоби в середині його.

5 F or I, saith the Lord, will be unto her a wall of fire round about, and will be the glory in the midst of her.

(2-9) А Я стану для нього, говорить Господь, огняним муром навколо, і стану славою в середині його.

6 H o, ho, come forth, and flee from the land of the north, saith the Lord: for I have spread you abroad as the four winds of the heaven, saith the Lord.

(2-10) Горе, горе, втікайте з північного краю, говорить Господь, бо на чотири небесні вітри розпорошу Я вас, промовляє Господь.

7 D eliver thyself, O Zion, that dwellest with the daughter of Babylon.

(2-11) Горе, втікай до Сіону, мешканко дочки Вавилону!

8 F or thus saith the Lord of hosts; After the glory hath he sent me unto the nations which spoiled you: for he that toucheth you toucheth the apple of his eye.

(2-12) Бо так промовляє Господь Саваот: Для слави послав Він мене до народів, що вас грабували, бо хто вас доторкується, той доторкується до зірця Його ока.

9 F or, behold, I will shake mine hand upon them, and they shall be a spoil to their servants: and ye shall know that the Lord of hosts hath sent me.

(2-13) Бо ось тільки махну Я своєю рукою на них, і для їхніх рабів вони здобиччю стануть, і пізнаєте ви, що Господь Саваот мене вислав.

10 S ing and rejoice, O daughter of Zion: for, lo, I come, and I will dwell in the midst of thee, saith the Lord.

(2-14) Співай же та тішся, о дочко Сіону, бо ось Я приходжу та перебуватиму посеред тебе, говорить Господь!

11 A nd many nations shall be joined to the Lord in that day, and shall be my people: and I will dwell in the midst of thee, and thou shalt know that the Lord of hosts hath sent me unto thee.

(2-15) І дня того прилучаться люди численні до Господа, і стануть народом Мені, а Я перебуватиму посеред тебе, і довідаєшся, що Господь Саваот мене вислав до тебе.

12 A nd the Lord shall inherit Judah his portion in the holy land, and shall choose Jerusalem again.

(2-16) І Юду, спадок Свій, посяде Господь на святій землі, і вибере Єрусалима Він ще!

13 B e silent, O all flesh, before the Lord: for he is raised up out of his holy habitation.

(2-17) Замовчи ж, всяке тіло, перед Господнім лицем, бо Він пробудився з мешкання святого Свого!