1 А Йов відповів та й сказав:

2 К оли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,

3 т о тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...

4 Б о в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...

5 Ч и дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?

6 Ч и без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?

7 Ч ого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...

8 О , коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!

9 О , коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,

10 т о була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...

11 Я ка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?

12 Ч и сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?

13 Ч и не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?

14 Д ля того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...

15 Б рати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,

16 т емніші від льоду вони, в них ховається сніг.

17 К оли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.

18 К аравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.

19 К аравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.

20 І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.

21 Т ак і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!

22 Ч и я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,

23 і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?

24 Н авчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...

25 Я кі гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?

26 Ч и ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,

27 і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...

28 Т а звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.

29 В ерніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!

30 Х іба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?