1 А Йов відповів та й сказав:

Job prit la parole et dit:

2 К оли б смуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещастя моє підняли на вазі,

Oh! s'il était possible de peser ma douleur, Et si toutes mes calamités étaient sur la balance,

3 т о тепер воно тяжче було б від морського піску, тому нерозважне слова мої кажуть!...

Elles seraient plus pesantes que le sable de la mer; Voilà pourquoi mes paroles vont jusqu'à la folie!

4 Б о в мені Всемогутнього стріли, і їхня отрута п'є духа мого, страхи Божі шикуються в бій проти мене...

Car les flèches du Tout Puissant m'ont percé, Et mon âme en suce le venin; Les terreurs de Dieu se rangent en bataille contre moi.

5 Ч и дикий осел над травою реве? Хіба реве віл, коли ясла повні?

L'âne sauvage crie-t-il auprès de l'herbe tendre? Le boeuf mugit-il auprès de son fourrage?

6 Ч и без соли їдять несмачне, чи є смак у білкові яйця?

Peut-on manger ce qui est fade et sans sel? Y a-t-il de la saveur dans le blanc d'un oeuf?

7 Ч ого не хотіла торкнутись душа моя, все те стало мені за поживу в хворобі...

Ce que je voudrais ne pas toucher, C'est là ma nourriture, si dégoûtante soit-elle!

8 О , коли б же збулося прохання моє, а моє сподівання дав Бог!

Puisse mon voeu s'accomplir, Et Dieu veuille réaliser mon espérance!

9 О , коли б зволив Бог розчавити мене, простягнув Свою руку й мене поламав,

Qu'il plaise à Dieu de m'écraser, Qu'il étende sa main et qu'il m'achève!

10 т о була б ще потіха мені, і скакав би я в немилосердному болі, бо я не зрікався слів Святого!...

Il me restera du moins une consolation, Une joie dans les maux dont il m'accable: Jamais je n'ai transgressé les ordres du Saint.

11 Я ка сила моя, що надію я матиму? І який мій кінець, щоб продовжити життя моє це?

Pourquoi espérer quand je n'ai plus de force? Pourquoi attendre quand ma fin est certaine?

12 Ч и сила камінна то сила моя? Чи тіло моє мідяне?

Ma force est-elle une force de pierre? Mon corps est-il d'airain?

13 Ч и не поміч для мене в мені, чи спасіння від мене відсунене?

Ne suis-je pas sans ressource, Et le salut n'est-il pas loin de moi?

14 Д ля того, хто гине, товариш то ласка, хоча б опустив того страх Всемогутнього...

Celui qui souffre a droit à la compassion de son ami, Même quand il abandonnerait la crainte du Tout Puissant.

15 Б рати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,

Mes frères sont perfides comme un torrent, Comme le lit des torrents qui disparaissent.

16 т емніші від льоду вони, в них ховається сніг.

Les glaçons en troublent le cours, La neige s'y précipite;

17 К оли сонце їх гріє, вони висихають, у теплі гинуть з місця свого.

Viennent les chaleurs, et ils tarissent, Les feux du soleil, et leur lit demeure à sec.

18 К аравани дорогу свою відхиляють, уходять в пустиню й щезають.

Les caravanes se détournent de leur chemin, S'enfoncent dans le désert, et périssent.

19 К аравани з Теми поглядають, походи з Шеви покладають надії на них.

Les caravanes de Théma fixent le regard, Les voyageurs de Séba sont pleins d'espoir;

20 І засоромилися, що вони сподівались; до нього прийшли та й збентежились.

Ils sont honteux d'avoir eu confiance, Ils restent confondus quand ils arrivent.

21 Т ак і ви тепер стали ніщо, побачили страх і злякались!

Ainsi, vous êtes comme si vous n'existiez pas; Vous voyez mon angoisse, et vous en avez horreur!

22 Ч и я говорив коли: Дайте мені, а з маєтку свого дайте підкуп за мене,

Vous ai-je dit: Donnez-moi quelque chose, Faites en ma faveur des présents avec vos biens,

23 і врятуйте мене з руки ворога, і з рук гнобителевих мене викупіть?

Délivrez-moi de la main de l'ennemi, Rachetez-moi de la main des méchants?

24 Н авчіть ви мене і я буду мовчати, а в чім я невмисне згрішив розтлумачте мені...

Instruisez-moi, et je me tairai; Faites-moi comprendre en quoi j'ai péché.

25 Я кі гострі слова справедливі, та що то доводить догана від вас?

Que les paroles vraies sont persuasives! Mais que prouvent vos remontrances?

26 Ч и ви думаєте докоряти словами? Бо на вітер слова одчайдушного,

Voulez-vous donc blâmer ce que j'ai dit, Et ne voir que du vent dans les discours d'un désespéré?

27 і на сироту нападаєте ви, і копаєте яму для друга свого!...

Vous accablez un orphelin, Vous persécutez votre ami.

28 Т а звольте поглянути на мене тепер, а я не скажу перед вами неправди.

Regardez-moi, je vous prie! Vous mentirais-je en face?

29 В ерніться ж, хай кривди не буде, і верніться, ще в тім моя правда!

Revenez, ne soyez pas injustes; Revenez, et reconnaissez mon innocence.

30 Х іба в мене на язиці є неправда? чи ж не маю смаку, щоб розпізнати нещастя?

Y a-t-il de l'iniquité sur ma langue, Et ma bouche ne discerne-t-elle pas le mal?