1 Л іпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.

Mieux vaut un morceau de pain sec, avec la paix, Qu'une maison pleine de viandes, avec des querelles.

2 Р аб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.

Un serviteur prudent domine sur le fils qui fait honte, Et il aura part à l'héritage au milieu des frères.

3 Д ля срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.

Le creuset est pour l'argent, et le fourneau pour l'or; Mais celui qui éprouve les coeurs, c'est l'Éternel.

4 Л иходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.

Le méchant est attentif à la lèvre inique, Le menteur prête l'oreille à la langue pernicieuse.

5 Х то сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.

Celui qui se moque du pauvre outrage celui qui l'a fait; Celui qui se réjouit d'un malheur ne restera pas impuni.

6 К орона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.

Les enfants des enfants sont la couronne des vieillards, Et les pères sont la gloire de leurs enfants.

7 Н е пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.

Les paroles distinguées ne conviennent pas à un insensé; Combien moins à un noble les paroles mensongères!

8 Х абар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.

Les présents sont une pierre précieuse aux yeux de qui en reçoit; De quelque côté qu'ils se tournes, ils ont du succès.

9 Х то шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.

Celui qui couvre une faute cherche l'amour, Et celui qui la rappelle dans ses discours divise les amis.

10 Н а розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.

Une réprimande fait plus d'impression sur l'homme intelligent Que cent coups sur l'insensé.

11 З лий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

Le méchant ne cherche que révolte, Mais un messager cruel sera envoyé contre lui.

12 Л іпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.

Rencontre une ourse privée de ses petits, Plutôt qu'un insensé pendant sa folie.

13 Х то відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.

De celui qui rend le mal pour le bien Le mal ne quittera point la maison.

14 П очин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!

Commencer une querelle, c'est ouvrir une digue; Avant que la dispute s'anime, retire-toi.

15 Х то оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.

Celui qui absout le coupable et celui qui condamne le juste Sont tous deux en abomination à l'Éternel.

16 Н ащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?

A quoi sert l'argent dans la main de l'insensé? A acheter la sagesse?... Mais il n'a point de sens.

17 П равдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.

L'ami aime en tout temps, Et dans le malheur il se montre un frère.

18 Л юдина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.

L'homme dépourvu de sens prend des engagements, Il cautionne son prochain.

19 Х то сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

Celui qui aime les querelles aime le péché; Celui qui élève sa porte cherche la ruine.

20 Л юдина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.

Un coeur faux ne trouve pas le bonheur, Et celui dont la langue est perverse tombe dans le malheur.

21 Х то родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.

Celui qui donne naissance à un insensé aura du chagrin; Le père d'un fou ne peut pas se réjouir.

22 С ерце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.

Un coeur joyeux est un bon remède, Mais un esprit abattu dessèche les os.

23 Б езбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.

Le méchant accepte en secret des présents, Pour pervertir les voies de la justice.

24 З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.

La sagesse est en face de l'homme intelligent, Mais les yeux de l'insensé sont à l'extrémité de la terre.

25 Н ерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.

Un fils insensé fait le chagrin de son père, Et l'amertume de celle qui l'a enfanté.

26 Н е добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!

Il n'est pas bon de condamner le juste à une amende, Ni de frapper les nobles à cause de leur droiture.

27 Х то слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.

Celui qui retient ses paroles connaît la science, Et celui qui a l'esprit calme est un homme intelligent.

28 І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.

L'insensé même, quand il se tait, passe pour sage; Celui qui ferme ses lèvres est un homme intelligent.