1 Л іпший черствий кусок зо спокоєм, ніж дім, повний учти м'ясної зо сваркою.

Mai bine o bucată de pîne uscată, cu pace, decît o casă plină de cărnuri, cu ceartă! -

2 Р аб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спадок.

Un argat cu minte stăpîneşte peste fiul care face ruşine, şi va împărţi moştenirea cu fraţii lui.

3 Д ля срібла топильна посудина, а горно для золота, Господь же серця випробовує.

Tigaia lămureşte argintul, şi cuptorul lămureşte aurul; dar Cel ce încearcă inimile, este Domnul. -

4 Л иходій слухається уст безбожних, слухає неправдомов язика лиходійного.

Cel rău ascultă cu luare aminte la buza nelegiuită, şi mincinosul pleacă urechea la limba nimicitoare. -

5 Х то сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, не буде такий без вини.

Cine îşi bate joc de sărac, îşi bate joc de Cel ce l -a făcut; cine se bucură de o nenorocire, nu va rămînea nepedepsit. -

6 К орона для старших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.

Copiii copiilor sînt cununa bătrînilor, şi părinţii sînt slava copiilor lor. -

7 Н е пристойна безумному мова поважна, а тим більше шляхетному мова брехлива.

Cuvintele alese nu se potrivesc în gura unui nebun; cu cît mai puţin cuvintele mincinoase în gura unui om de viţă aleasă! -

8 Х абар в очах його власника самоцвіт: до всього, до чого повернеться, буде щастити йому.

Darurile par o piatră scumpă în ochii celor ce le primesc: ori încotro se întorc, izbîndesc. -

9 Х то шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.

Cine acopere o greşală, caută dragostea, dar cine o pomeneşte mereu în vorbirile lui, desbină pe prieteni. -

10 Н а розумного більше впливає одне остереження, як на глупака сто ударів.

O mustrare pătrunde mai mult pe omul priceput, decît o sută de lovituri pe cel nebun. -

11 З лий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

Cel rău nu caută decît răscoală, dar un sol fără milă va fi trimes împotriva lui. -

12 Л іпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.

Mai bine să întîlneşti o ursoaică jefuită de puii ei, decît un nebun în timpul nebuniei lui. -

13 Х то відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.

Celui ce întoarce rău pentru bine, nu -i va părăsi răul casa. -

14 П очин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!

Începutul unei certe este ca slobozirea unor ape; deaceea, curmă cearta înainte de a se înteţi. -

15 Х то оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.

Cel ce iartă pe vinovat şi osîndeşte pe cel nevinovat, sînt amîndoi o scîrbă înaintea Domnului. -

16 Н ащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?

La ce slujeşte argintul în mîna nebunului? Să cumpere înţelepciunea?... Dar n'are minte. -

17 П равдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.

Prietenul adevărat iubeşte oricînd, şi în nenorocire ajunge ca un frate. -

18 Л юдина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.

Omul fără minte dă chezăşie, se pune chezaş pentru aproapele său. -

19 Х то сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.

Cine iubeşte certurile iubeşte păcatul, şi cine-şi zideşte poarta prea înaltă, îşi caută pieirea. -

20 Л юдина лукавого серця не знайде добра, хто ж лукавить своїм язиком, упаде в зло.

Cel cu inimă prefăcută nu găseşte fericirea, şi cel cu limba stricată cade în nenorocire. -

21 Х то родить безумного, родить на смуток собі, і не потішиться батько безглуздого.

Cine dă naştere unui nebun va avea întristare, şi tatăl unui nebun nu poate să se bucure. -

22 С ерце радісне добре лікує, а пригноблений дух сушить кості.

O inimă veselă este un bun leac, dar un duh mîhnit usucă oasele. -

23 Б езбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правосуддя.

Cel rău primeşte daruri pe ascuns, ca să sucească şi căile dreptăţii. -

24 З обличчям розумного мудрість, а очі глупця аж на кінці землі.

Înţelepciunea este în faţa omului priceput, dar ochii nebunului o caută la capătul pămîntului. -

25 Н ерозумний син смуток для батька, для своєї ж родительки гіркість.

Un fiu nebun aduce necaz tatălui său, şi amărăciune celei ce l -a născut. -

26 Н е добре карати справедливого, бити шляхетних за щирість!

Nu este bine să osîndeşti pe cel neprihănit la o gloabă, nici să loveşti pe cei de neam ales din pricina neprihănirii lor. -

27 Х то слова свої стримує, той знає пізнання, і холоднокровний розумна людина.

Cine îşi înfrînează vorbele, cunoaşte ştiinţa, şi cine are duhul potolit este un om priceput. -

28 І глупак, як мовчить, уважається мудрим, а як уста свої закриває розумним.

Chiar şi un prost ar trece de înţelept dacă ar tăcea, şi de priceput dacă şi-ar ţinea gura.