1 Д ля дириґетна хору. На „Лілеї". Свідоцтво. Псалом Асафів. (80-2) Пастирю ізраїлів, послухай же, Ти, що провадиш, немов ту отару, Йосипа, що на Херувимах сидиш, появися

(Către mai marele cîntăreţilor. De cîntat ca şi,, Crinii mărturiei``. Un psalm al lui Asaf.) Ia aminte, Păstorul lui Israel, Tu, care povăţuieşti pe Iosif ca pe o turmă! Arată-Te în strălucirea Ta, Tu, care şezi pe heruvimi!

2 ( 80-3) перед обличчям Єфрема, і Веніямина, і Манасії! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!

Trezeşte-Ţi puterea, înaintea lui Efraim, Beniamin şi Manase, şi vino în ajutorul nostru!

3 ( 80-4) Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!

Ridică-ne, Dumnezeule, fă să strălucească Faţa Ta, şi vom fi scăpaţi!

4 ( 80-5) Господи, Боже Саваоте, доки будеш Ти гніватися на молитву народу Свого?

Doamne, Dumnezeul oştirilor, pînă cînd Te vei mînia, cu toată rugăciunea poporului Tău?

5 ( 80-6) Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльозами великої міри...

Îi hrăneşti cu o pîne de lacrămi, şi -i adăpi cu lacrămi din plin.

6 ( 80-7) Ти нас положив суперечкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприятелі наші...

Ne faci să fim mărul de ceartă al vecinilor noştri, şi vrăjmaşii noştri rîd de noi între ei.

7 ( 80-8) Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!

Ridică-ne, Dumnezeul oştirilor! Fă să strălucească Faţa Ta, şi vom fi scăpaţi!

8 ( 80-9) Виноградину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав народи й її посадив,

Tu ai adus o vie din Egipt, ai izgonit neamuri, şi ai sădit -o.

9 ( 80-10) Ти випорожнив перед нею, і закоренила коріння своє, й переповнила край,

Ai făcut loc înaintea ei: şi ea a dat rădăcini şi a umplut ţara.

10 ( 80-11) гори покрилися тінню її, а віття її Божі кедри,

Munţii erau acoperiţi de umbra ei, şi ramurile ei erau ca nişte cedri ai lui Dumnezeu.

11 ( 80-12) аж до моря галузки її посилаєш, а парості її до ріки!

Îşi întindea mlădiţele pînă la mare, şi lăstarii pînă la Rîu.

12 ( 80-13) Але нащо вилім зробив Ти в горожі її, і всі нищать її, хто проходить дорогою?

Pentruce i-ai rupt gardul acum, de -o jăfuiesc toţi trecătorii?

13 ( 80-14) Гризе її вепр лісовий, і звірина польова виїдає її!

O rîmă mistreţul din pădure, şi o mănîncă fiarele cîmpului.

14 ( 80-15) Боже Саваоте, вернися ж, споглянь із небес і побач, і відвідай цього виноградника,

Dumnezeul oştirilor, întoarce-Te iarăş! Priveşte din cer, şi vezi! Cercetează via aceasta!

15 ( 80-16) і охорони його, якого насадила правиця Твоя, і галузку, яку Ти для Себе зміцнив!

Ocroteşte ce a sădit dreapta Ta, şi pe fiul, pe care Ţi l-ai ales!...

16 ( 80-17) В огні виноградина спалена, відтята, гинуть від свару обличчя Твого,

Ea este arsă de foc, este tăiată! De mustrarea Feţei Tale, ei pier!

17 ( 80-18) нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї правиці, на людському сині, якого зміцнив Ти Собі!

Mîna Ta să fie peste omul dreptei Tale, peste fiul omului, pe care Ţi l-ai ales!

18 ( 80-19) А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживиш, і ми будемо ім'я Твоє кликати!

Şi atunci nu ne vom mai depărta de Tine. Înviorează-ne iarăş, şi vom chema Numele Tău.

19 ( 80-20) Господи, Боже Саваоте, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, й ми спасемось!

Doamne, Dumnezeul oştirilor, ridică-ne iarăş! Fă să strălucească Faţa Ta, şi vom fi scăpaţi!