1 М ій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужого,

Fiule, dacă te-ai pus chezaş pentru aproapele tău, dacă te-ai prins pentru altul,

2 т и попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-за слів своїх уст!

dacă eşti legat prin făgăduinţa gurii tale, dacă eşti prins de cuvintele gurii tale,

3 У чини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай,

fă totuş lucrul acesta, fiule: desleagă-te, căci ai căzut în mîna aproapelui tău! De aceea du-te, aruncă-te cu faţa la pămînt, şi stăruieşte de el.

4 н е дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,

Nu da somn ochilor tăi, nici aţipire pleoapelor tale!

5 р ятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!

Scapă din mîna lui cum scapă căprioara din mîna vînătorului, şi ca pasărea din mîna păsărarului...

6 І ди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:

Du-te la furnică, leneşule; uită-te cu băgare de seamă la căile ei, şi înţelepţeşte-te!

7 н ема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;

Ea n'are nici căpetenie, nici priveghetor, nici stăpîn;

8 в она заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.

totuş îşi pregăteşte hrana vara, şi strînge de ale mîncării în timpul secerişului.

9 А ж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?

Pînă cînd vei sta culcat, leneşule? Cînd te vei scula din somnul tău?

10 Щ е трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,

Să mai dormi puţin, să mai aţipeşti puţin, să mai încrucişezi puţin mînile ca să dormi!...

11 і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!...

Şi sărăcia vine peste tine, ca un hoţ, şi lipsa, ca un om înarmat.

12 Л юдина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами,

Omul de nimic, omul nelegiuit, umblă cu neadevărul în gură,

13 в ін моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми,

clipeşte din ochi, dă din picior, şi face semne cu degetele.

14 в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває,

Răutatea este în inima lui, urzeşte lucrurile rele într'una, şi stîrneşte certuri.

15 т ому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий і ліку нема!

De aceea nimicirea îi va veni pe neaşteptate; va fi zdrobit deodată, şi fără leac.

16 О цих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його:

Şase lucruri urăşte Domnul, şi chiar şapte Îi sînt urîte:

17 о чі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють,

ochii trufaşi, limba mincinoasă, mînile... cari varsă sînge nevinovat,

18 с ерце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе,

inima care urzeşte planuri nelegiuite, picioarele cari aleargă repede la rău,

19 с відок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!

martorul mincinos, care spune minciuni, şi cel ce stîrneşte certuri între fraţi.

20 С тережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!

Fiule, păzeşte sfaturile tatălui tău, şi nu lepăda învăţătura mamei tale:

21 П рив'яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй!

leagă-le necurmat la inimă, atîrnă-le de gît.

22 В она буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе!

Ele te vor însoţi în mersul tău, te vor păzi în pat, şi îţi vor vorbi la deşteptare!

23 Б о заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,

Căci sfatul este o candelă, învăţătura este o lumină, iar îndemnul şi mustrarea sînt calea vieţii.

24 щ об тебе стерегти від злосливої жінки, від облесливого язика чужинки.

Ele te vor feri de femeia stricată, de limba ademenitoare a celei străine.

25 Н е жадай її вроди у серці своїм, і тебе хай не візьме своїми повіками,

N'o pofti în inima ta pentru frumuseţa ei, şi nu te lăsa ademenit de pleoapele ei.

26 б о вартість розпусної жінки то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну...

Căci pentru o femeie curvă, omul ajunge de nu mai rămîne decît cu o bucată de pîne, şi femeia măritată întinde... o cursă unui suflet scump.

27 Ч и візьме людина огонь на лоно своє, і одіж її не згорить?

Poate cineva să ia foc în sîn, fără să i se aprindă hainele?

28 Ч и буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її?

Sau poate merge cineva pe cărbuni aprinşi, fără să -i ardă picioarele?

29 Т ак і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнеться до неї!

Tot aşa este şi cu cel ce se duce la nevasta aproapelui său: ori cine se atinge de ea nu va rămînea nepedepsit.

30 Н е погорджують злодієм, якщо він украде, щоб рятувати життя своє, коли він голодує,

Hoţul nu este urgisit cînd fură ca să-şi potolească foamea, căci îi este foame;

31 т а як буде він знайдений, всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому!

Şi dacă este prins, trebuie să dea înapoi înşeptit, să dea chiar tot ce are în casă.

32 Х то чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою,

Dar cel ce preacurveşte cu o femeie este un om fără minte, singur îşi pierde viaţa cine face aşa.

33 п обої та сором він знайде, а ганьба його не зітреться,

Nu va avea decît rană şi ruşine, şi ocara nu i se va şterge.

34 б о заздрощі лютість мужчини, і не змилосердиться він у день помсти:

Căci gelozia înfurie pe un bărbat, şi n'are milă în ziua răzbunării;

35 в ін не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гостинця прибільшиш!

nu se uită la niciun preţ de răscumpărare, şi nu se lasă înduplecat nici chiar de cel mai mare dar.