1 F iule, dacă te-ai pus chezaş pentru aproapele tău, dacă te-ai prins pentru altul,

Мій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужого,

2 d acă eşti legat prin făgăduinţa gurii tale, dacă eşti prins de cuvintele gurii tale,

ти попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-за слів своїх уст!

3 f ă totuş lucrul acesta, fiule: desleagă-te, căci ai căzut în mîna aproapelui tău! De aceea du-te, aruncă-te cu faţa la pămînt, şi stăruieşte de el.

Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай,

4 N u da somn ochilor tăi, nici aţipire pleoapelor tale!

не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,

5 S capă din mîna lui cum scapă căprioara din mîna vînătorului, şi ca pasărea din mîna păsărarului...

рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!

6 D u-te la furnică, leneşule; uită-te cu băgare de seamă la căile ei, şi înţelepţeşte-te!

Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:

7 E a n'are nici căpetenie, nici priveghetor, nici stăpîn;

нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;

8 t otuş îşi pregăteşte hrana vara, şi strînge de ale mîncării în timpul secerişului.

вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.

9 P înă cînd vei sta culcat, leneşule? Cînd te vei scula din somnul tău?

Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?

10 S ă mai dormi puţin, să mai aţipeşti puţin, să mai încrucişezi puţin mînile ca să dormi!...

Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,

11 Ş i sărăcia vine peste tine, ca un hoţ, şi lipsa, ca un om înarmat.

і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!...

12 O mul de nimic, omul nelegiuit, umblă cu neadevărul în gură,

Людина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами,

13 c lipeşte din ochi, dă din picior, şi face semne cu degetele.

він моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми,

14 R ăutatea este în inima lui, urzeşte lucrurile rele într'una, şi stîrneşte certuri.

в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває,

15 D e aceea nimicirea îi va veni pe neaşteptate; va fi zdrobit deodată, şi fără leac.

тому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий і ліку нема!

16 Ş ase lucruri urăşte Domnul, şi chiar şapte Îi sînt urîte:

Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його:

17 o chii trufaşi, limba mincinoasă, mînile... cari varsă sînge nevinovat,

очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють,

18 i nima care urzeşte planuri nelegiuite, picioarele cari aleargă repede la rău,

серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе,

19 m artorul mincinos, care spune minciuni, şi cel ce stîrneşte certuri între fraţi.

свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!

20 F iule, păzeşte sfaturile tatălui tău, şi nu lepăda învăţătura mamei tale:

Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!

21 l eagă-le necurmat la inimă, atîrnă-le de gît.

Прив'яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй!

22 E le te vor însoţi în mersul tău, te vor păzi în pat, şi îţi vor vorbi la deşteptare!

Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе!

23 C ăci sfatul este o candelă, învăţătura este o lumină, iar îndemnul şi mustrarea sînt calea vieţii.

Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,

24 E le te vor feri de femeia stricată, de limba ademenitoare a celei străine.

щоб тебе стерегти від злосливої жінки, від облесливого язика чужинки.

25 N 'o pofti în inima ta pentru frumuseţa ei, şi nu te lăsa ademenit de pleoapele ei.

Не жадай її вроди у серці своїм, і тебе хай не візьме своїми повіками,

26 C ăci pentru o femeie curvă, omul ajunge de nu mai rămîne decît cu o bucată de pîne, şi femeia măritată întinde... o cursă unui suflet scump.

бо вартість розпусної жінки то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну...

27 P oate cineva să ia foc în sîn, fără să i se aprindă hainele?

Чи візьме людина огонь на лоно своє, і одіж її не згорить?

28 S au poate merge cineva pe cărbuni aprinşi, fără să -i ardă picioarele?

Чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її?

29 T ot aşa este şi cu cel ce se duce la nevasta aproapelui său: ori cine se atinge de ea nu va rămînea nepedepsit.

Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнеться до неї!

30 H oţul nu este urgisit cînd fură ca să-şi potolească foamea, căci îi este foame;

Не погорджують злодієм, якщо він украде, щоб рятувати життя своє, коли він голодує,

31 Ş i dacă este prins, trebuie să dea înapoi înşeptit, să dea chiar tot ce are în casă.

та як буде він знайдений, всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому!

32 D ar cel ce preacurveşte cu o femeie este un om fără minte, singur îşi pierde viaţa cine face aşa.

Хто чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою,

33 N u va avea decît rană şi ruşine, şi ocara nu i se va şterge.

побої та сором він знайде, а ганьба його не зітреться,

34 C ăci gelozia înfurie pe un bărbat, şi n'are milă în ziua răzbunării;

бо заздрощі лютість мужчини, і не змилосердиться він у день помсти:

35 n u se uită la niciun preţ de răscumpărare, şi nu se lasă înduplecat nici chiar de cel mai mare dar.

він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гостинця прибільшиш!