1 F ăcusem un legămînt cu ochii mei, şi nu mi-aş fi oprit privirile asupra unei fecioare.

Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?

2 D ar ce soartă mi -a păstrat Dumnezeu de sus? Ce moştenire mi -a trimes Cel Atotputernic din ceruri?

І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?

3 P eirea nu -i oare pentru cel rău, şi nenorocirea pentru cei ce fac fărădelege?

Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?

4 N 'a cunoscut Dumnezeu căile mele? Nu mi -a numărat El toţi paşii mei?

Хіба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?

5 D acă am umblat cu minciuna, de mi -a alergat piciorul după înşelăciune:

Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,

6 s ă mă cîntărească Dumnezeu în cumpăna celor fără prihană, şi-mi va vedea neprihănirea!

то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!

7 D e mi s'a abătut pasul depe calea cea dreaptă, de mi -a urmat inima ochii, de s'a lipit vreo întinăciune de mînile mele,

Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,

8 a tunci eu să samăn şi altul să secere, şi odraslele mele să fie desrădăcinate!

то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!

9 D acă mi -a fost amăgită inima de vreo femeie, dacă am pîndit la uşa aproapelui meu,

Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,

10 a tunci nevastă-mea să macine pentru altul, şi s'o necinstească alţii!

то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!

11 C ăci aceasta ar fi fost o nelegiuire, o fărădelege vrednică să fie pedepsită de judecători,

Бо гидота оце, й це провина підсудна,

12 u n foc care mistuie pînă la nimicire, şi care mi-ar fi prăpădit toată bogăţia.

бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...

13 D e aş fi nesocotit dreptul slugii sau slujnicei mele, cînd se certau cu mine,

Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,

14 c e aş putea să fac, cînd se ridică Dumnezeu? Ce aş putea răspunde cînd pedepseşte El?

то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?

15 C el ce m'a făcut pe mine în pîntecele mamei mele, nu l -a făcut şi pe el? Oare nu ne -a întocmit acelaş Dumnezeu în pîntecele mamei?

Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?

16 D acă n'am dat săracilor ce-mi cereau, dacă am făcut să se topească de plîns ochii văduvei,

Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?

17 d acă mi-am mîncat singur pînea, fără ca orfanul să-şi fi avut şi el partea lui din ea,

Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?

18 e u, care din tinereţă l-am crescut ca un tată, eu, care dela naştere am sprijinit pe văduvă;

Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!

19 d acă am văzut pe cel nenorocit ducînd lipsă de haine, pe cel lipsit neavînd învălitoare,

Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,

20 f ără ca inima lui să mă fi binecuvîntat, fără să fi fost încălzit de lîna mieilor mei;

чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?

21 d acă am ridicat mîna împotriva orfanului, pentrucă mă simţeam sprijinit de judecători;

Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,

22 a tunci, să mi se deslipească umărul dela încheietură, să-mi cadă braţul şi să se sfărîme!

хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!

23 C ăci mă temeam de pedeapsa lui Dumnezeu, şi nu puteam lucra astfel din pricina măreţiei Lui.

Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...

24 D acă mi-am pus încrederea în aur, dacă am zis aurului:, Tu eşti nădejdea mea`;

Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?

25 d acă m'am îngîmfat de mărimea averilor mele, de mulţimea bogăţiilor pe cari le dobîndisem;

Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

26 d acă am privit soarele cînd strălucea, luna cînd înainta măreaţă,

Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе,

27 ş i dacă mi s'a lăsat amăgită inima în taină, dacă le-am aruncat sărutări, ducîndu-mi mîna la gură:

то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,

28 ş i aceasta este tot o fărădelege care trebuie pedepsită de judecători, căci m'aş fi lepădat de Dumnezeul cel de sus!

це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

29 D acă m'am bucurat de nenorocirea vrăjmaşului meu, dacă am sărit de bucurie cînd l -a atins nenorocirea,

Чи я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?

30 e u, care n'am dat voie limbii mele să păcătuiască, să -i ceară moartea cu blestem;

Таки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його.

31 d acă nu ziceau oamenii din cortul meu:, Unde este cel ce nu s'a săturat din carnea lui?`

Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?

32 D acă petrecea străinul noaptea afară, dacă nu mi-aş fi deschis uşa să intre călătorul;

Чужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому.

33 d acă mi-am ascuns fărădelegile, ca oamenii, şi mi-am închis nelegiuirile în sîn,

Чи ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?

34 p entrucă mă temeam de mulţime, pentrucă mă temeam de dispreţul familiilor, ţinîndu-mă deoparte şi necutezînd să-mi trec pragul...

Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...

35 O h! de aş găsi pe cineva să m'asculte! Iată apărarea mea, iscălită de mine: să-mi răspundă Cel Atotputernic! Cine-mi va da plîngerea iscălită de protivnicul meu?

О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...

36 C a să -i port scrisoarea pe umăr, s'o leg de fruntea mea ca o cunună;

Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?

37 s ă -i dau socoteală de toţi paşii mei, să mă apropii de el ca un domn.

Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.

38 D acă pămîntul meu strigă împotriva mea, şi dacă brazdele lui varsă lacrămi;

Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,

39 d acă i-am mîncat roada fără s'o fi plătit, şi dacă am întristat sufletul vechilor lui stăpîni:

якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,

40 a tunci să crească spini din el în loc de grîu, şi neghină în loc de orz!`` Sfîrşitul cuvintelor lui Iov.

то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.