1 I ov a luat cuvîntul şi a zis:

А Йов відповів та й сказав:

2 C ît de bine ştii tu să vii în ajutorul slăbiciunii! Cum dai tu ajutor braţului fără putere!

Як безсилому ти допоміг, як рамено підпер ти неможному?

3 C e bune sfaturi dai tu celui fără pricepere! Ce belşug de înţelepciune dai tu la iveală!

Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?

4 C ătre cine se îndreaptă cuvintele tale? Şi al cui duh vorbeşte prin tine?

Кому ти слова говорив, і чий дух вийшов з тебе?

5 Î naintea lui Dumnezeu tremură umbrele supt ape şi supt locuitorii lor;

Рефаїми тремтять під водою й всі її мешканці.

6 î naintea Lui locuinţa morţilor este goală, adîncul n'are acoperiş.

Голий шеол перед Ним, і нема покриття Аваддону.

7 E l întinde miazănoaptea asupra golului, şi spînzură pămîntul pe nimic.

Він над порожнечею північ простяг, на нічому Він землю повісив.

8 L eagă apele în norii Săi, şi norii nu se sparg supt greutatea lor.

Він зав'язує воду в Своїх облаках, і не розбивається хмара під ними.

9 A copere faţa scaunului Său de domnie, şi Îşi întinde norul peste el.

Він поставив престола Свого, розтягнув над ним хмару Свою.

10 A tras o boltă pe faţa apelor, ca hotar între lumină şi întunerec.

На поверхні води Він зазначив межу аж до границі між світлом та темрявою.

11 S tîlpii cerului se clatină, şi se înspăimîntă la ameninţarea Lui.

Стовпи неба тремтять та страшаться від гніву Його.

12 P rin puterea Lui turbură marea, prin priceperea Lui îi sfarmă furia.

Він міццю Своєю вспокоює море, і Своїм розумом нищить Рагава.

13 S uflarea Lui înseninează cerul, mîna Lui străpunge şarpele fugar.

Своїм Духом Він небо прикрасив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіона.

14 Ş i acestea sînt doar marginile căilor Sale, şi numai adierea lor uşoară ajunge pînă la noi! Dar tunetul lucrărilor Lui puternice cine -l va auzi?``

Таж це все самі кінці дороги Його, бо ми тільки слабке шепотіння чували про Нього, грім потуги ж Його хто його зрозуміє?...