Job 31 ~ Йов 31

picture

1 A covenant I made for mine eyes, And what -- do I attend to a virgin?

Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?

2 A nd what the portion of God from above? And the inheritance of the Mighty from the heights?

І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?

3 I s not calamity to the perverse? And strangeness to workers of iniquity?

Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?

4 D oth not He see my ways, And all my steps number?

Хіба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?

5 I f I have walked with vanity, And my foot doth hasten to deceit,

Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,

6 H e doth weigh me in righteous balances, And God doth know my integrity.

то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!

7 I f my step doth turn aside from the way, And after mine eyes hath my heart gone, And to my hands cleaved hath blemish,

Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,

8 L et me sow -- and another eat, And my products let be rooted out.

то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!

9 I f my heart hath been enticed by woman, And by the opening of my neighbour I laid wait,

Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,

10 G rind to another let my wife, And over her let others bend.

то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!

11 F or it a wicked thing, and a judicial iniquity;

Бо гидота оце, й це провина підсудна,

12 F or a fire it, to destruction it consumeth, And among all mine increase doth take root,

бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...

13 I f I despise the cause of my man-servant, And of my handmaid, In their contending with me,

Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,

14 T hen what do I do when God ariseth? And when He doth inspect, What do I answer Him?

то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?

15 D id not He that made me in the womb make him? Yea, prepare us in the womb doth One.

Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?

16 I f I withhold from pleasure the poor, And the eyes of the widow do consume,

Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?

17 A nd I do eat my morsel by myself, And the orphan hath not eat of it,

Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?

18 ( But from my youth He grew up with me as a father, And from the belly of my mother I am led.)

Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!

19 I f I see perishing without clothing, And there is no covering to the needy,

Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,

20 I f his loins have not blessed me, And from the fleece of my sheep He doth not warm himself,

чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?

21 I f I have waved at the fatherless my hand, When I see in the gate of my court,

Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,

22 M y shoulder from its blade let fall, And mine arm from the bone be broken.

хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!

23 F or a dread unto me calamity God, And because of His excellency I am not able.

Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...

24 I f I have made gold my confidence, And to the pure gold have said, `My trust,'

Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?

25 I f I rejoice because great my wealth, And because abundance hath my hand found,

Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

26 I f I see the light when it shineth, And the precious moon walking,

Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе,

27 A nd my heart is enticed in secret, And my hand doth kiss my mouth,

то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,

28 I t also a judicial iniquity, For I had lied to God above.

це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

29 I f I rejoice at the ruin of my hater, And stirred up myself when evil found him,

Чи я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?

30 Y ea, I have not suffered my mouth to sin, To ask with an oath his life.

Таки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його.

31 I f not -- say ye, O men of my tent, `O that we had of his flesh, we are not satisfied.'

Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?

32 I n the street doth not lodge a stranger, My doors to the traveller I open.

Чужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому.

33 I f I have covered as Adam my transgressions, To hide in my bosom mine iniquity,

Чи ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?

34 B ecause I fear a great multitude, And the contempt of families doth affright me, Then I am silent, I go not out of the opening.

Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...

35 W ho giveth to me a hearing? lo, my mark. The Mighty One doth answer me, And a bill hath mine adversary written.

О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...

36 I f not -- on my shoulder I take it up, I bind it a crown on myself.

Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?

37 T he number of my steps I tell Him, As a leader I approach Him.

Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.

38 I f against me my land doth cry out, And together its furrows weep,

Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,

39 I f its strength I consumed without money, And the life of its possessors, I have caused to breathe out,

якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,

40 I nstead of wheat let a thorn go forth, And instead of barley a useless weed! The words of Job are finished.

то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.