1 A nd a certain man, Ananias by name, with Sapphira his wife, sold a possession,

А один чоловік, на ймення Ананій, із своєю дружиною Сапфірою, продав був маєтка,

2 a nd did keep back of the price -- his wife also knowing -- and having brought a certain part, at the feet of the apostles he laid.

та й з відома дружини своєї присвоїв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апостолів.

3 A nd Peter said, `Ananias, wherefore did the Adversary fill thy heart, for thee to lie to the Holy Spirit, and to keep back of the price of the place?

І промовив Петро: Ананію, чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю?

4 w hile it remained, did it not remain thine? and having been sold, in thy authority was it not? why it that thou didst put in thy heart this thing? thou didst not lie to men, but to God;'

Хіба те, що ти мав, не твоє все було, а продане не в твоїй владі було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не людям неправду сказав, але Богові!

5 a nd Ananias hearing these words, having fallen down, did expire, and great fear came upon all who heard these things,

Як Ананій зачув ці слова, то впав та й умер... І обгорнув жах великий усіх, що це чули!

6 a nd having risen, the younger men wound him up, and having carried forth, they buried.

Юнаки ж повставали, обгорнули його, і винесли та й поховали.

7 A nd it came to pass, about three hours after, that his wife, not knowing what hath happened, came in,

І сталось, годин через три прийшла й дружина його, про випадок нічого не знавши.

8 a nd Peter answered her, `Tell me if for so much ye sold the place;' and she said, `Yes, for so much.'

І промовив до неї Петро: Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали? Вона ж відказала: Так, за стільки.

9 A nd Peter said unto her, `How was it agreed by you, to tempt the Spirit of the Lord? lo, the feet of those who did bury thy husband at the door, and they shall carry thee forth;'

До неї ж Петро: Чому це ви змовилися спокушувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, і тебе вони винесуть...

10 a nd she fell down presently at his feet, and expired, and the young men having come in, found her dead, and having carried forth, they buried by her husband;

І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.

11 a nd great fear came upon all the assembly, and upon all who heard these things.

І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це...

12 A nd through the hands of the apostles came many signs and wonders among the people, and they were with one accord all in the porch of Solomon;

А руками апостолів стались знамена та чуда великі в народі. І були однодушно всі в Соломоновім ґанку.

13 a nd of the rest no one was daring to join himself to them, but the people were magnifying them,

А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх.

14 ( and the more were believers added to the Lord, multitudes both of men and women,)

І все збільшувалось тих, хто вірує в Господа, безліч чоловіків і жінок,

15 s o as into the broad places to bring forth the ailing, and to lay upon couches and mats, that at the coming of Peter, even shadow might overshadow some one of them;

так що хворих стали виносити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на кого із них.

16 a nd there were coming together also the people of the cities round about to Jerusalem, bearing ailing persons, and those harassed by unclean spirits -- who were all healed.

І безліч люду збиралась до Єрусалиму з довколишніх міст, і несли недужих та хворих від духів нечистих, і були вони всі вздоровлювані!

17 A nd having risen, the chief priest, and all those with him -- being the sect of the Sadducees -- were filled with zeal,

А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддукейської єресі, переповнились заздрощами,

18 a nd laid their hands upon the apostles, and did put them in a public prison;

і руки наклали вони на апостолів, і до в'язниці громадської вкинули їх.

19 a nd a messenger of the Lord through the night opened the doors of the prison, having also brought them forth, he said,

Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:

20 ` Go on, and standing, speak in the temple to the people all the sayings of this life;'

Ідіть, і, ставши, говоріть до народу у храмі всі слова цього життя.

21 a nd having heard, they did enter at the dawn into the temple, and were teaching. And the chief priest having come, and those with him, they called together the sanhedrim and all the senate of the sons of Israel, and they sent to the prison to have them brought,

Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріон і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели.

22 a nd the officers having come, did not find them in the prison, and having turned back, they told,

А служба, прийшовши, не знайшла їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила,

23 s aying -- `The prison indeed we found shut in all safety, and the keepers standing without before the doors, and having opened -- within we found no one.'

говорячи: В'язницю знайшли ми з великою пильністю замкнену, і сторожу, що при дверях стояла; а коли відчинили, то нікого всередині ми не знайшли!

24 A nd as the priest, and the magistrate of the temple, and the chief priests, heard these words, they were doubting concerning them to what this would come;

Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що б то сталося.

25 a nd coming near, a certain one told them, saying -- `Lo, the men whom ye did put in the prison are in the temple standing and teaching the people;'

Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають народ.

26 t hen the magistrate having gone away with officers, brought them without violence, for they were fearing the people, lest they should be stoned;

Пішов тоді старший сторожі зо службою, та й привів їх без насильства, бо боялись народу, щоб їх не побили камінням.

27 a nd having brought them, they set in the sanhedrim, and the chief priest questioned them,

Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:

28 s aying, `Did not we strictly command you not to teach in this name? and lo, ye have filled Jerusalem with your teaching, and ye intend to bring upon us the blood of this man.'

Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я не навчати? І ото, ви своєю наукою переповнили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припровадити на нас...

29 A nd Peter and the apostles answering, said, `To obey God it behoveth, rather than men;

Відповів же Петро та сказали апостоли: Бога повинно слухатися більш, як людей!

30 a nd the God of our fathers did raise up Jesus, whom ye slew, having hanged upon a tree;

Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподіяли, повісивши на дереві.

31 t his one God, a Prince and a Saviour, hath exalted with His right hand, to give reformation to Israel, and forgiveness of sins;

Його Бог підвищив Своєю правицею на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів.

32 a nd we are His witnesses of these sayings, and the Holy Spirit also, whom God gave to those obeying him.'

А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухняний Йому.

33 A nd they having heard, were cut, and were taking counsel to slay them,

Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й радилися, як їм смерть заподіяти?...

34 b ut a certain one, having risen up in the sanhedrim -- a Pharisee, by name Gamaliel, a teacher of law honoured by all the people -- commanded to put the apostles forth a little,

І встав у синедріоні один фарисей, Гамаліїл на ймення, учитель Закону, поважаний від усього народу, та й звелів на часинку апостолів вивести.

35 a nd said unto them, `Men, Israelites, take heed to yourselves about these men, what ye are about to do,

І промовив до них: Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що з ними робити ви маєте.

36 f or before these days rose up Theudas, saying, that himself was some one, to whom a number of men did join themselves, as it were four hundred, who was slain, and all, as many as were obeying him, were scattered, and came to nought.

Бо перед цими днями повстав був Тевда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпорошились та обернулись в ніщо.

37 ` After this one rose up, Judas the Galilean, in the days of the enrollment, and drew away much people after him, and that one perished, and all, as many as were obeying him, were scattered;

Після нього повстав, під час перепису, Галілеянин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпорошились.

38 a nd now I say to you, Refrain from these men, and let them alone, because if this counsel or this work may be of men, it will be overthrown,

І тепер кажу вам: Відступіться від цих людей, і занехайте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця буде, розпадеться вона.

39 a nd if it be of God, ye are not able to overthrow it, lest perhaps also ye be found fighting against God.'

А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випадком не стати і вам богоборцями! І послухались ради його.

40 A nd to him they agreed, and having called near the apostles, having beaten, they commanded not to speak in the name of Jesus, and let them go;

І, покликавши знов апостолів, вибили їх, наказали їм не говорити про Ісусове Ймення, та й їх відпустили.

41 t hey, indeed, then, departed from the presence of the sanhedrim, rejoicing that for his name they were counted worthy to suffer dishonour,

А вони поверталися з синедріону, радіючи, що сподобились прийняти зневагу за Ймення Господа Ісуса.

42 e very day also in the temple, and in every house, they were not ceasing teaching and proclaiming good news -- Jesus the Christ.

І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Євангелію Ісуса Христа.