1 A nd two of the messengers come towards Sodom at even, and Lot is sitting at the gate of Sodom, and Lot seeth, and riseth to meet them, and boweth himself -- face to the earth,

І прибули обидва Анголи до Содому надвечір, а Лот сидів у брамі содомській. І побачив Лот, і встав їм назустріч, і вклонився обличчям до землі,

2 a nd he saith, `Lo, I pray you, my lords, turn aside, I pray you, unto the house of your servant, and lodge, and wash your feet -- then ye have risen early and gone on your way;' and they say, `Nay, but in the broad place we do lodge.'

та й промовив: Ось, панове мої, зайдіть до дому вашого раба, і переночуйте, і помийте ноги свої, а рано встанете й підете на дорогу свою. А вони відказали: Ні, бо будемо ми ночувати на вулиці.

3 A nd he presseth on them greatly, and they turn aside unto him, and come in unto his house; and he maketh for them a banquet, and hath baked unleavened things; and they do eat.

А він сильно на них налягав, і вони до нього з дороги зійшли, і ввійшли до дому його. І вчинив він для них прийняття, і напік прісного і їли вони.

4 B efore they lie down, the men of the city -- men of Sodom -- have come round about against the house, from young even unto aged, all the people from the extremity;

Ще вони не полягали, а люди того міста, люди Содому від малого аж до старого, увесь народ звідусюди оточили той дім.

5 a nd they call unto Lot and say to him, `Where the men who have come in unto thee to-night? bring them out unto us, and we know them.'

І вони закричали до Лота, і сказали йому: Де ті мужі, що ночі цієї до тебе прийшли? Виведи їх до нас, щоб нам їх пізнати!

6 A nd Lot goeth out unto them, to the opening, and the door hath shut behind him,

І Лот вийшов до входу до них, а двері замкнув за собою,

7 a nd saith, `Do not, I pray you, my brethren, do evil;

і сказав: Браття мої, не чиніть лихого!

8 l o, I pray you, I have two daughters, who have not known any one; let me, I pray you, bring them out unto you, and do to them as good in your eyes; only to these men do not anything, for therefore have they come in within the shadow of my roof.'

Ось у мене дві доньки, що мужа не пізнали. Нехай я їх до вас виведу, а ви їм робіть, що вам до вподоби... Тільки мужам оцім не робіть нічого, бо на те вони прийшли під тінь даху мого.

9 A nd they say, `Come nigh hither;' they say also, `This one hath come in to sojourn, and he certainly judgeth! now, we do evil to thee more than them;' and they press against the man, against Lot greatly, and come nigh to break the door.

А вони закричали: Іди собі геть! І сказали: Цей один був прийшов, щоб пожити чужинцем, а він став тут суддею! Тепер ми зло гірше тобі заподієм, ніж їм! І сильно вони налягали на мужа, на Лота, і підійшли, щоб висадити двері.

10 A nd the men put forth their hand, and bring in Lot unto them, into the house, and have shut the door;

Тоді вистромили свою руку ті мужі, і впровадили Лота до себе до дому, а двері замкнули.

11 a nd the men who at the opening of the house they have smitten with blindness, from small even unto great, and they weary themselves to find the opening.

А людей, що при вході до дому зібрались, вони вдарили сліпотою, від малого аж до великого. І ті попомучилися, шукаючи входу.

12 A nd the men say unto Lot, `Whom hast thou here still? son-in-law, thy sons also, and thy daughters, and all whom thou hast in the city, bring out from this place;

І сказали ті мужі до Лота: Ще хто в тебе тут? Зятів і синів своїх, і дочок своїх, і все, що в місті твоє, виведи з цього місця,

13 f or we are destroying this place, for their cry hath been great the face of Jehovah, and Jehovah doth send us to destroy it.'

бо ми знищимо це місце, бо збільшився їхній крик перед Господом, і Господь послав нас, щоб знищити його.

14 A nd Lot goeth out, and speaketh unto his sons-in-law, those taking his daughters, and saith, `Rise, go out from this place, for Jehovah is destroying the city;' and he is as mocking in the eyes of his sons-in-law.

І вийшов Лот, і промовив до зятів своїх, що мали взяти дочок його, і сказав: Уставайте, вийдіть із цього місця, бо Господь знищить місто. Але в очах зятів він здавався як жартун.

15 A nd when the dawn hath ascended, then the messengers press upon Lot, saying, `Rise, take thy wife, and thy two daughters who are found present, lest thou be consumed in the iniquity of the city.'

А коли зійшла світова зірниця, то Анголи принагляли Лота, говорячи: Уставай, візьми жінку свою та обох дочок своїх, що знаходяться тут, щоб тобі не загинути через гріх цього міста.

16 A nd he lingereth, and the men lay hold on his hand, and on the hand of his wife, and on the hand of his two daughters, through the mercy of Jehovah unto him, and they bring him out, and cause him to rest without the city.

А що він вагався, то ті мужі через Господню до нього любов схопили за руку його, і за руку жінки його, і за руку обох дочок його, і вивели його, і поставили поза містом.

17 A nd it cometh to pass when he hath brought them out without, that he saith, `Escape for thy life; look not expectingly behind thee, nor stand thou in all the circuit; to the mountain escape, lest thou be consumed.'

І сталося, коли один з них виводив їх поза місто, то промовив: Рятуй свою душу, не оглядайся позад себе, і не затримуйся ніде в околиці. Ховайся на гору, щоб тобі не загинути.

18 A nd Lot saith unto them, `Not, I pray thee, my lord;

А Лот їм відказав: Ні ж бо, Господи!

19 l o, I pray thee, thy servant hath found grace in thine eyes, and thou dost make great thy kindness which thou hast done with me by saving my life, and I am unable to escape to the mountain, lest the evil cleave me, and I have died;

Ось Твій раб знайшов милість в очах Твоїх, і Ти побільшив Свою милість, що зробив її зо мною, щоб зберегти при житті мою душу; але я не встигну сховатись на гору, щоб бува не спіткало мене зло, і я помру.

20 l o, I pray thee, this city near to flee thither, and it little; let me escape, I pray thee, thither, (is it not little?) and my soul doth live.'

Ось місто це близьке, щоб утекти туди, а воно маленьке. Нехай сховаюсь я туди, чи ж воно не маленьке? і буде жити душа моя.

21 A nd he saith unto him, `Lo, I have accepted thy face also for this thing, without overthrowing the city which thou hast spoken;

І відказав Він до нього: Ось Я прихиливсь до твого прохання, щоб не зруйнувати міста, про яке ти казав.

22 h aste, escape thither, for I am not able to do anything till thine entering thither;' therefore hath he calleth the name of the city Zoar.

Швидко сховайся туди, бо Я не зможу нічого зробити, аж поки не прийдеш туди. Тому й назвав ім'я тому місту: Цоар.

23 T he sun hath gone out on the earth, and Lot hath entered into Zoar,

Сонце зійшло над землею, а Лот прибув до Цоару.

24 a nd Jehovah hath rained upon Sodom and upon Gomorrah brimstone and fire from Jehovah, from the heavens;

І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню, від Господа з неба.

25 a nd He overthroweth these cities, and all the circuit, and all the inhabitants of the cities, and that which is shooting up from the ground.

І поруйнував ті міста, і всю околицю, і всіх мешканців міст, і рослинність землі.

26 A nd his wife looketh expectingly from behind him, and she is -- a pillar of salt!

А жінка його, Лотова, озирнулася позад нього, і стала стовпом соляним!...

27 A nd Abraham riseth early in the morning, unto the place where he hath stood the face of Jehovah;

І встав Авраам рано вранці, і подався до місця, де стояв був він перед лицем Господнім.

28 a nd he looketh on the face of Sodom and Gomorrah, and on all the face of the land of the circuit, and seeth, and lo, the smoke of the land went up as smoke of the furnace.

І він подивився на Содом та Гомору, і на всю поверхню землі тієї околиці. І побачив: ось здіймається дим від землі, немов дим із вапнярки...

29 A nd it cometh to pass, in God's destroying the cities of the circuit, that God remembereth Abraham, and sendeth Lot out of the midst of the overthrow in the overthrowing of the cities in which Lot dwelt.

І сталося, як нищив Бог міста тієї околиці, то згадав Бог Авраама, і вислав Лота з середини руїни, коли руйнував ті міста, що сидів у них Лот.

30 A nd Lot goeth up out of Zoar, and dwelleth in the mountain, and his two daughters with him, for he hath been afraid of dwelling in Zoar, and he dwelleth in a cave, he and his two daughters.

І піднявся Лот із Цоару, і осів на горі, й обидві дочки його з ним, бо боявся пробувати в Цоарі. І осів у печері, він та обидві дочки його.

31 A nd the first-born saith unto the younger, `Our father old, and a man there is not in the earth to come in unto us, as the way of all the earth;

І промовила старша молодшій: Наш батько старий, а чоловіка немає в цім краї, щоб прийшов до нас, як звичайно на цілій землі.

32 c ome, we cause our father to drink wine, and lie with him, and preserve from our father -- a seed.'

Ходи, напіймо свого батька вином, і покладімося з ним. І оживимо нащадків від нашого батька.

33 A nd they cause their father to drink wine on that night; and the first-born goeth in, and lieth with her father, and he hath not known in her lying down, or in her rising up.

І ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І прийшла старша та й поклалася з батьком своїм. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...

34 A nd it cometh to pass, on the morrow, that the first-born saith unto the younger, `Lo, I have lain yesterday-night with my father: we cause him to drink wine also to-night, and go thou in, lie with him, and we preserve from our father -- a seed.'

І сталося другого дня, і старша сказала молодшій: Ось я минулої ночі поклалась була з своїм батьком. Напіймо його вином також ночі цієї, і прийди ти, покладися з ним, і оживимо нащадків від нашого батька.

35 A nd they cause their father to drink wine on that night also, and the younger riseth and lieth with him, and he hath not known in her lying down, or in her rising up.

І також ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І встала молодша та й поклалася з ним. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...

36 A nd the two daughters of Lot conceive from their father,

І завагітніли обидві Лотові дочки від батька свого.

37 a nd the first-born beareth a son, and calleth his name Moab; he father of Moab unto this day;

І вродила старша сина, і назвала ім'я йому: Моав. Він батько моавів аж до цього дня.

38 a s to the younger, she also hath born a son, and calleth his name Ben-Ammi: he father of the Beni-Ammon unto this day.

А молодша вона вродила також, і назвала ймення йому: Бен-Аммі. Він батько синів Аммону аж до цього дня.