1 A nd the men of Israel have sworn in Mizpeh, saying, `None of us doth give his daughter to Benjamin for a wife.'

І присягнув Ізраїльтянин в Міцпі, говорячи: Жоден із нас не дасть своєї дочки Веніяминові за жінку!

2 A nd the people come in to Beth-El, and sit there till the evening before God, and lift up their voice, and weep -- a great weeping,

І посходився народ до Бет-Елу, та й сидів там аж до вечора перед Божим лицем. І піднесли вони голос свій, та й плакали плачем великим.

3 a nd say, `Why, O Jehovah, God of Israel, hath this been in Israel -- to be lacking to-day, from Israel, one tribe?'

І сказали вони: Чому, Господи, Боже Ізраїлів, сталося це між Ізраїлем, щоб сьогодні бракувало з Ізраїля одне плем'я?

4 A nd it cometh to pass on the morrow, that the people rise early, and build there an altar, and cause to ascend burnt-offerings and peace-offerings.

І сталося назавтра, і встав рано народ, та й збудували жертівника, і принесли цілопалення та мирні жертви.

5 A nd the sons of Israel say, `Who he that hath not come up in the assembly out of all the tribes of Israel unto Jehovah?' for the great oath hath been concerning him who hath not come up unto Jehovah to Mizpeh, saying, `He is surely put to death.'

І сказали Ізраїлеві сини: Хто зо всіх Ізраїлевих племен не ввійшов до зборів до Господа? Бо та присяга була велика на того, хто не прийшов до Господа, до Міцпи, говорячи: Такий буде конче забитий.

6 A nd the sons of Israel repent concerning Benjamin their brother, and say, `There hath been to-day cut off one tribe from Israel,

І жалували Ізраїлеві сини за Веніямином, своїм братом, та й сказали: Сьогодні відрубане з Ізраїля одне плем'я!

7 w hat do we do for them -- for those who are left -- for wives, and we -- we have sworn by Jehovah not to give to them of our daughters for wives?'

Що ми зробимо їм, позосталим, щодо жінок? А ми присягнули Господом, що не дамо їм із дочок наших за жінок.

8 A nd they say, `Who is one out of the tribes of Israel who hath not come up unto Jehovah to Mizpeh?' and lo, none hath come in unto the camp from Jabesh-Gilead -- unto the assembly.

І сказали вони: Яке одне з Ізраїлевих племен не прийшло до Господа до Міцпи? Аж ось виявилось, що з Явешу ґілеадського ніхто не приходив до табору на збори.

9 A nd the people numbered themselves, and lo, there is not there a man of the inhabitants of Jabesh-Gilead.

І був переглянений народ, а оце не було там нікого з мешканців Явешу ґілеадського!

10 A nd the company send there twelve thousand men of the sons of valour, and command them, saying, `Go -- and ye have smitten the inhabitants of Jabesh-Gilead by the mouth of the sword, even the women and the infants.

І послала громада туди дванадцять тисяч чоловіка хоробрих людей, і наказали їм, говорячи: Ідіть, і повбиваєте мешканців ґілеадського Явешу вістрям меча, і жінок і дітей.

11 A nd this the thing which ye do; every male, and every woman knowing the lying of a male, ye devote.'

А це та річ, що ви зробите: Кожного чоловіка та кожну жінку, що пізнала чоловіка, зробите закляттям.

12 A nd they find out of the inhabitants of Jabesh-Gilead four hundred young women, virgins, who have not known man by the lying of a male, and they bring them in unto the camp at Shiloh, which in the land of Canaan.

І знайшли вони з мешканців ґілеадського Явешу чотири сотні дівчат паннів, що не пізнали чоловіка, і спровадили їх до табору в Шіло, що в ханаанському Краї.

13 A nd all the company send, and speak, unto the sons of Benjamin who in the rock Rimmon, and proclaim to them peace;

І послала вся та громада, а ті говорили до Веніяминових синів, що в Села-Ріммоні, та й кликнули їм: Мир!

14 a nd Benjamin turneth back at that time, and they give to them the women whom they have kept alive of the women of Jabesh-Gilead, and they have not found for them so.

І вернувся Веніямин того часу, і дали їм тих жінок, яких позоставили при житті, із жінок ґілеадського Явешу. Та не знайшли їм досить.

15 A nd the people repented concerning Benjamin, for Jehovah had made a breach among the tribes of Israel.

А народ той жалував за Веніямином, бо Господь зробив пролома в Ізраїлевих племенах.

16 A nd the elders of the company say, `What do we do to the remnant for wives -- for the women have been destroyed out of Benjamin?'

І сказали старші громади: Що ми зробимо позосталим щодо жінок? Бо вигублена жінка з Веніямина.

17 A nd they say, `A possession of an escaped party to Benjamin, and a tribe is not blotted out from Israel;

І сказали вони: Останки насліддя для Веніямина, і не буде витерте плем'я з Ізраїля.

18 a nd we -- we are not able to give to them wives out of our daughters, for the sons of Israel have sworn, saying, Cursed he who is giving a wife to Benjamin.'

А ми не можемо дати їм жінок із наших дочок, бо Ізраїлеві сини присягли, говорячи: Проклятий, хто дає жінку Веніяминові!

19 A nd they say, `Lo, a festival of Jehovah in Shiloh, from time to time, which on the north of Beth-El, at the rising of the sun, by the highway which is going up from Beth-El to Shechem, and on the south of Lebonah.'

І сказали вони: Ось буває рік-у-рік свято Господнє в Шіло, що на північ від Бет-Елу, на схід сонця від дороги, що провадить з Бет-Елу до Сихему, і з півдня від Левони.

20 A nd they command the sons of Benjamin, saying, `Go -- and ye have laid wait in the vineyards,

І наказали вони Веніяминовим синам, говорячи: Ідіть, і будете чатувати в виноградниках.

21 a nd have seen, and lo, if the daughters of Shiloh come out to dance in dances -- then ye have gone out from the vineyards, and caught for you each his wife out of the daughters of Shiloh, and gone to the land of Benjamin;

І побачите, аж ось дочки Шіла вийдуть танцювати танці, то ви вийдете з виноградників, та й схопите собі кожен свою жінку з дочок Шіла, і підете в Веніяминів край.

22 a nd it hath been, when their fathers or their brethren come in to plead unto us, that we have said unto them, Favour us them, for we have not taken each his wife in battle, for ye -- ye have not given to them at this time ye are guilty.'

І буде, коли їхні батьки або їхні брати прийдуть до нас сваритися, то ми скажемо їм: Змилуйтеся над ними, бо не взяли ми для кожного з них жінку на війні, і ви не дали їж, тому цього часу ви винні.

23 A nd the sons of Benjamin do so, and take women according to their number, out of the dancers whom they have taken violently away; and they go, and turn back unto their inheritance, and build the cities, and dwell in them.

І зробили так Веніяминові сини, і взяли жінок за числом своїм із тих, що танцювали, що їх вони викрали. І пішли вони, і вернулися до наділу свого, і побудували міста, та й осілися в них.

24 A nd the sons of Israel go up and down thence at that time, each to his tribe, and to his family; and they go out thence each to his inheritance.

І порозходилися звідти Ізраїлеві сини того часу кожен до племени свого та до роду свого, і пішли звідти кожен до спадку свого.

25 I n those days there is no king in Israel; each doth that which is right in his own eyes.

Того часу не було царя в Ізраїлі, кожен робив, що здавалося правдивим в його очах!