1 B e not envious of evil men, And desire not to be with them.

Не завидуй злим людям, не бажай бути з ними,

2 F or destruction doth their heart meditate, And perverseness do their lips speak.

бо їхне серце говорить про здирство, а уста їхні мовлять про зло.

3 B y wisdom is a house builded, And by understanding it establisheth itself.

Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно.

4 A nd by knowledge the inner parts are filled, all precious and pleasant wealth.

А через пізнання кімнати наповнюються усіляким маєтком цінним та приємним.

5 M ighty the wise in strength, And a man of knowledge is strengthening power,

Мудрий сильніший від сильного, а людина розумна від повносилого.

6 F or by plans thou makest for thyself war, And deliverance in a multitude of counsellors.

Тому то провадь війну мудрими радами, бо спасіння в численності радників.

7 W isdom high for a fool, In the gate he openeth not his mouth.

Для безумного мудрість занадто висока, своїх уст не розкриє при брамі.

8 W hoso is devising to do evil, Him they call a master of wicked thoughts.

Хто чинити лихе заміряє, того звуть лукавим.

9 T he thought of folly sin, And an abomination to man a scorner.

Замір глупоти то гріх, а насмішник огида людині.

10 T hou hast shewed thyself weak in a day of adversity, Straitened is thy power,

Якщо ти в день недолі знесилився, то мала твоя сила.

11 I f delivering those taken to death, And those slipping to the slaughter -- thou keepest back.

Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться, хіба не підтримаєш їх?

12 W hen thou sayest, `Lo, we knew not this.' Is not the Ponderer of hearts He who understandeth? And the Keeper of thy soul He who knoweth? And He hath rendered to man according to his work.

Якщо скажеш: Цього ми не знали! чи ж Той, хто серця випробовує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і він знає про це, і поверне людині за чином її.

13 E at my son, honey that good, And the honeycomb -- sweet to thy palate.

Їж, сину мій, мед, бо він добрий, а мед щільниковий солодкий він на піднебінні твоїм,

14 S o the knowledge of wisdom to thy soul, If thou hast found that there is a posterity And thy hope is not cut off.

отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо знайдеш її, то ти маєш майбутність, і надія твоя не понищиться!

15 L ay not wait, O wicked one, At the habitation of the righteous. Do not spoil his resting-place.

Не чатуй на помешкання праведного, ти безбожнику, не ограблюй мешкання його,

16 F or seven doth the righteous fall and rise, And the wicked stumble in evil.

бо праведний сім раз впаде та зведеться, а безбожний в погибіль впаде!

17 I n the falling of thine enemy rejoice not, And in his stumbling let not thy heart be joyful,

Не тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, хай серце твоє не радіє,

18 L est Jehovah see, and evil in His eyes, And He hath turned from off him His anger.

щоб Господь не побачив, і це не було в Його очах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!

19 F ret not thyself at evil doers, Be not envious at the wicked,

Не пались на злочинців, не заздри безбожним,

20 F or there is not a posterity to the evil, The lamp of the wicked is extinguished.

бо злому не буде майбутности, світильник безбожних погасне.

21 F ear Jehovah, my son, and the king, With changers mix not up thyself,

Бійся, сину мій, Господа та царя, не водися з непевними,

22 F or suddenly doth their calamity rise, And the ruin of them both -- who knoweth!

бо погибіль їхня нагло постане, а біду від обох тих хто знає?

23 T hese also are for the wise: -- To discern faces in judgment is not good.

І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді на обличчя не добре.

24 W hoso is saying to the wicked, `Thou righteous,' Peoples execrate him -- nations abhor him.

Хто буде казати безбожному: Праведний ти! того проклинатимуть люди, і гніватись будуть на того народи.

25 A nd to those reproving it is pleasant, And on them cometh a good blessing.

А тим, хто картає його, буде миле оце, і прийде на них благословення добра!

26 L ips he kisseth who is returning straightforward words.

Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.

27 P repare in an out-place thy work, And make it ready in the field -- go afterwards, Then thou hast built thy house.

Приготуй свою працю надворі, й оброби собі поле, а потім збудуєш свій дім.

28 B e not a witness for nought against thy neighbour, Or thou hast enticed with thy lips.

Не будь ложним свідком на свого ближнього, і не підговорюй устами своїми.

29 S ay not, `As he did to me, so I do to him, I render to each according to his work.'

Не кажи: Як зробив він мені, так зроблю я йому, верну людині за чином її!

30 N ear the field of a slothful man I passed by, And near the vineyard of a man lacking heart.

Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого,

31 A nd lo, it hath gone up -- all of it -- thorns! Covered its face have nettles, And its stone wall hath been broken down.

і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований...

32 A nd I see -- I -- I do set my heart, I have seen -- I have received instruction,

І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі:

33 A little sleep -- a little slumber -- A little folding of the hands to lie down.

Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,

34 A nd thy poverty hath come a traveller, And thy want as an armed man!

і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!...