Matthew 8 ~ Від Матвія 8

picture

1 A nd when he came down from the mount, great multitudes did follow him,

А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов натовп великий.

2 a nd lo, a leper having come, was bowing to him, saying, `Sir, if thou art willing, thou art able to cleanse me;'

І ось підійшов прокажений, уклонився Йому та й сказав: Коли, Господи, хочеш, Ти можеш очистити мене!

3 a nd having stretched forth the hand, Jesus touched him, saying, `I will, be thou cleansed,' and immediately his leprosy was cleansed.

А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: Хочу, будь чистий! І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.

4 A nd Jesus saith to him, `See, thou mayest tell no one, but go, thyself shew to the priest, and bring the gift that Moses commanded for a testimony to them.'

І говорить до нього Ісус: Гляди, не розповідай нікому. Але йди, покажися священикові, та дар принеси, якого Мойсей заповів, їм на свідоцтво.

5 A nd Jesus having entered into Capernaum, there came to him a centurion calling upon him,

А коли Він до Капернауму ввійшов, то до Нього наблизився сотник, та й благати зачав Його,

6 a nd saying, `Sir, my young man hath been laid in the house a paralytic, fearfully afflicted,'

кажучи: Господи, мій слуга лежить удома розслаблений, і тяжко страждає.

7 a nd Jesus saith to him, `I, having come, will heal him.'

Він говорить йому: Я прийду й уздоровлю його.

8 A nd the centurion answering said, `Sir, I am not worthy that thou mayest enter under my roof, but only say a word, and my servant shall be healed;

А сотник Йому відповів: Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стріху мою... Та промов тільки слово, і видужає мій слуга!

9 f or I also am a man under authority, having under myself soldiers, and I say to this one, Go, and he goeth, and to another, Be coming, and he cometh, and to my servant, Do this, and he doth.'

Бо й я людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди то йде він, а тому: прийди і приходить, або рабові своєму: зроби те і він зробить.

10 A nd Jesus having heard, did wonder, and said to those following, `Verily I say to you, not even in Israel so great faith have I found;

Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!

11 a nd I say to you, that many from east and west shall come and recline (at meat) with Abraham, and Isaac, and Jacob, in the reign of the heavens,

Кажу ж вам, що багато-хто прийдуть від сходу та заходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.

12 b ut the sons of the reign shall be cast forth to the outer darkness -- there shall be the weeping and the gnashing of the teeth.'

Сини ж Царства повкидані будуть до темряви зовнішньої буде там плач і скрегіт зубів!...

13 A nd Jesus said to the centurion, `Go, and as thou didst believe let it be to thee;' and his young man was healed in that hour.

І сказав Ісус сотникові: Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться! І тієї ж години одужав слуга його.

14 A nd Jesus having come into the house of Peter, saw his mother-in-law laid, and fevered,

Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.

15 a nd he touched her hand, and the fever left her, and she arose, and was ministering to them.

І Він доторкнувся руки її, і гарячка покинула ту... І встала вона, та й Йому прислуговувала!

16 A nd evening having come, they brought to him many demoniacs, and he did cast out the spirits with a word, and did heal all who were ill,

А коли настав вечір, привели багатьох біснуватих до Нього, і Він словом Своїм вигнав духів, а недужих усіх уздоровив,

17 t hat it might be fulfilled that was spoken through Isaiah the prophet, saying, `Himself took our infirmities, and the sicknesses he did bear.'

щоб справдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: Він узяв наші немочі, і недуги поніс.

18 A nd Jesus having seen great multitudes about him, did command to depart to the other side;

А як угледів Ісус навколо Себе багато народу, наказав переплинути на той бік.

19 a nd a certain scribe having come, said to him, `Teacher, I will follow thee wherever thou mayest go;'

І приступив один книжник та й до Нього сказав: Учителю, я піду за Тобою, хоч би куди ти пішов!

20 a nd Jesus saith to him, `The foxes have holes, and the birds of the heaven places of rest, but the Son of Man hath not where he may lay the head.'

Промовляє до нього Ісус: Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, Син же Людський не має де й голови прихилити...

21 A nd another of his disciples said to him, `Sir, permit me first to depart and to bury my father;'

А інший із учнів промовив до Нього: Дозволь мені, Господи, перше піти та батька свого поховати.

22 a nd Jesus said to him, `Follow me, and suffer the dead to bury their own dead.'

А Ісус йому каже: Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!

23 A nd when he entered into the boat his disciples did follow him,

І коли Він до човна вступив, за Ним увійшли Його учні.

24 a nd lo, a great tempest arose in the sea, so that the boat was being covered by the waves, but he was sleeping,

І ось буря велика зірвалась на морі, аж човен зачав заливатися хвилями. А Він спав...

25 a nd his disciples having come to him, awoke him, saying, `Sir, save us; we are perishing.'

І кинулись учні, і збудили Його та й благали: Рятуй, Господи, гинемо!

26 A nd he saith to them, `Why are ye fearful, O ye of little faith?' Then having risen, he rebuked the winds and the sea, and there was a great calm;

А Він відповів їм: Чого полохливі ви, маловірні? Тоді встав, заказав бурі й морю, і тиша велика настала...

27 a nd the men wondered, saying, `What kind -- is this, that even the wind and the sea do obey him?'

А народ дивувався й казав: Хто ж це такий, що вітри та море слухняні Йому?

28 A nd he having come to the other side, to the region of the Gergesenes, there met him two demoniacs, coming forth out of the tombs, very fierce, so that no one was able to pass over by that way,

І, як прибув Він на той бік, до землі Гадаринської, перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг переходити тією дорогою.

29 a nd lo, they cried out, saying, `What -- to us and to thee, Jesus, Son of God? didst thou come hither, before the time, to afflict us?'

І ось, вони стали кричати, говорячи: Що Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?

30 A nd there was far off from them a herd of many swine feeding,

А оподаль від них пасся гурт великий свиней.

31 a nd the demons were calling on him, saying, `If thou dost cast us forth, permit us to go away to the herd of the swine;'

І просилися демони, кажучи: Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свиней.

32 a nd he saith to them, `Go.' And having come forth, they went to the herd of the swine, and lo, the whole herd of the swine rushed down the steep, to the sea, and died in the waters,

А Він відповів їм: Ідіть. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, і потопився в воді.

33 a nd those feeding did flee, and, having gone to the city, they declared all, and the matter of the demoniacs.

Пастухи ж повтікали; а коли прибули вони в місто, то про все розповіли, і про біснуватих.

34 A nd lo, all the city came forth to meet Jesus, and having seen him, they called on that he might depart from their borders.

І ось, усе місто вийшло назустріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього краю!..