1 W o, spoiler! and thou not spoiled, And treacherous! and they dealt not treacherously with thee, When thou dost finish, O spoiler, thou art spoiled, When thou dost finish dealing treacherously, They deal treacherously with thee.

Горе тобі, що пустошиш, хоч сам не спустошений, тобі, що грабуєш, хоч тебе й не грабовано! Коли ти пустошити скінчиш, опустошений будеш, коли грабувати скінчиш, тебе пограбують...

2 O Jehovah, favour us, for thee we have waited, Be their arm, in the mornings, Yea, our salvation in time of adversity.

Господи, змилуйсь над нами, на Тебе надіємось ми! Будь їхнім раменом щоранку та в час утиску нашим спасінням!

3 F rom the voice of a multitude fled have peoples, From thine exaltation scattered have been nations.

Від сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого вивищення розпорошаться люди.

4 A nd gathered hath been your spoil, A gathering of the caterpillar, As a running to and fro of locusts is he running on it.

І ваша здобич збереться, як збирають тих коників, як літає ота сарана, так кидатись будуть на неї.

5 S et on high is Jehovah, for He is dwelling on high, He filled Zion judgment and righteousness,

Величний Господь, бо на височині пробуває; Він наповнив Сіон правосуддям та правдою.

6 A nd hath been the stedfastness of thy times, The strength of salvation, wisdom, and knowledge, Fear of Jehovah -- it His treasure.

І буде безпека за часу твого, щедрота спасіння, мудрости та пізнання. Страх Господній буде він скарбом його.

7 L o, `Their Ariel,' they have cried without, Messengers of peace do weep bitterly.

Тож по вулицях їхні хоробрі кричать, гірко плачуть провісники миру.

8 D esolated have been highways, Ceased hath he who passeth along the path, He hath broken covenant, He hath despised enemies, He hath not esteemed a man.

Биті дороги порожніми стали, нема мандрівця на дорозі! Він зламав заповіта, зневажив міста, злегковажив людину...

9 M ourned, languished hath the land, Confounded hath been Lebanon, Withered hath been Sharon as a wilderness, And shaking are Bashan and Carmel.

Сумує та слабне земля, засоромився й в'яне Ливан, став Сарон немов пуща, Башан та Кармел своє листя зронили...

10 N ow, do I arise, saith Jehovah, Now I am exalted, now I am lifted up.

Нині воскресну, говорить Господь, нині прославлюсь, нині буду вознесений!

11 Y e conceive chaff, ye bear stubble, Your spirit! -- fire devoureth you.

Заваготієте сіном, стерню ви породите; дух ваш огонь, який вас пожере...

12 A nd peoples have been burnings of lime, Thorns, as sweepings, with fire they burn.

І стануть народи за місце паління вапна, за тернину потяту, і будуть огнем вони спалені...

13 H ear, ye far off, that which I have done, And know, ye near ones, My might.

Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі, Мою силу!

14 A fraid in Zion have been sinners, Seized hath trembling the profane: Who doth dwell for us -- consuming fire, Who doth dwell for us -- burnings of the age?

Затривожились грішні в Сіоні, і трепет безбожних обняв... Хто з нас мешкатиме при жерущім огні? Хто з нас мешкати буде при вічному огнищіу?

15 W hoso is walking righteously, And is speaking uprightly, Kicking against gain of oppressions, Shaking his hands from taking hold on a bribe, Stopping his ear from hearing of blood, And shutting his eyes from looking on evil,

Хто ходить у правді й говорить правдиве, хто бридиться зиском насилля, хто долоні свої випорожнює, щоб хабара не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопролиття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла,

16 H e high places doth inhabit, Strongholds of rock his high tower, His bread hath been given, his waters stedfast.

той перебуватиме на високостях, скельні твердині його недоступна оселя, його хліб буде даний йому, вода йому завжди запевнена!

17 A king in his beauty, see do thine eyes, They see a land afar off.

Твої очі побачать Царя в Його пишній красі, будуть бачити землю далеку.

18 T hy heart doth meditate terror, Where he who is counting? Where he who is weighing? Where he who is counting the towers?

Твоє серце роздумувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчислює башти?

19 T he strong people thou seest not, A people deeper of lip than to be understood, Of a scorned tongue, there is no understanding.

Уже не побачиш народу зухвалого, народу глибокомовного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязикого, якого не можна було б зрозуміти.

20 S ee Zion, the city of our meetings, Thine eyes see Jerusalem a quiet habitation, A tent not taken down, Not removed are its pins for ever, And none of its cords are broken.

Подивись на Сіон, на місто наших святкових зібрань, очі твої вгледять Єрусалим, мешкання спокійне, скинію ту незрушиму, кілля її не порушаться ввік, а всі шнури її не порвуться.

21 B ut there mighty Jehovah for us, A place of rivers -- streams broad of sides, No ship with oars doth go into it, And a mighty ship doth not pass over it.

Бо величний Господь для нас тільки отам, місце потоків й просторих річок, не ходить по ньому весловий байдак, і міцний корабель не перейде його.

22 F or Jehovah our judge, Jehovah our lawgiver, Jehovah our king -- He doth save us.

Бо Господь наш суддя, Господь законодавець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе!

23 L eft have been thy ropes, They strengthen not rightly their mast, They have not spread out a sail, Then apportioned hath been a prey of much spoil, The lame have taken spoil.

Опустилися шнури твої, не зміцняють підвалини щогли своєї, вітрил не натягують. Тоді будуть ділити награбовану здобич, і навіть криві грабуватимуть.

24 N or doth an inhabitant say, `I was sick,' The people that is dwelling in it, is forgiven of iniquity!

І не скаже мешканець Я хворий! І прощені будуть провини народу, що в ньому живе.