1 W hy have nations tumultuously assembled? And do peoples meditate vanity?

Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?

2 S tation themselves do kings of the earth, And princes have been united together, Against Jehovah, and against His Messiah:

Земні царі повстають, і князі нараджуються разом на Господа та на Його Помазанця:

3 ` Let us draw off Their cords, And cast from us Their thick bands.'

Позриваймо ми їхні кайдани, і поскидаймо із себе їхні пута!

4 H e who is sitting in the heavens doth laugh, The Lord doth mock at them.

Але Той, Хто на небесах пробуває посміється, Владика їх висміє!

5 T hen doth He speak unto them in His anger, And in His wrath He doth trouble them:

Він тоді в Своїм гніві промовить до них, і настрашить їх Він у Своїм пересерді:

6 ` And I -- I have anointed My King, Upon Zion -- My holy hill.'

Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою.

7 I declare concerning a statute: Jehovah said unto me, `My Son Thou, I to-day have brought thee forth.

Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.

8 A sk of Me and I give nations -- thy inheritance, And thy possession -- the ends of earth.

Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє аж по кінці землі!

9 T hou dost rule them with a sceptre of iron, As a vessel of a potter Thou dost crush them.'

Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський...

10 A nd now, O kings, act wisely, Be instructed, O judges of earth,

А тепер помудрійте, царі, навчіться ви, судді землі:

11 S erve ye Jehovah with fear, And rejoice with trembling.

Служіть Господеві зо страхом, і радійте з тремтінням!

12 K iss the Chosen One, lest He be angry, And ye lose the way, When His anger burneth but a little, O the happiness of all trusting in Him!

Шануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалиться. Блаженні усі, хто на Нього надіється!