1 A nd it cometh to pass, after the death of Saul, that David hath returned from smiting the Amalekite, and David dwelleth in Ziklag two days,

І сталося по Сауловій смерті, коли Давид вернувся, розбивши Амалика, то він сидів у Ціклаґу два дні.

2 a nd it cometh to pass, on the third day, that lo, a man hath come in out of the camp from Saul, and his garments rent, and earth on his head; and it cometh to pass, in his coming in unto David, that he falleth to the earth, and doth obeisance.

І сталося третього дня, аж ось прийшов чоловік із табору від Саула, а одежа його роздерта, і порох на його голові. І сталося, як прийшов він до Давида, то впав на землю й поклонився.

3 A nd David saith to him, `Whence comest thou?' and he saith unto him, `Out of the camp of Israel I have escaped.'

І сказав йому Давид: Звідки це ти приходиш? А той відказав: Я втік з Ізраїлевого табору.

4 A nd David saith unto him, `What hath been the matter? declare, I pray thee, to me.' And he saith, that `The people hath fled from the battle, and also a multitude hath fallen of the people, and they die; and also Saul and Jonathan his son have died.'

І сказав до нього Давид: Що це сталося, розкажи но мені! А той відказав: Народ утік із бою, а також багато з народу попадало й повмирало, і теж Саул та син його Йонатан померли.

5 A nd David saith unto the youth who is declaring to him, `How hast thou known that Saul and Jonathan his son dead?'

А Давид сказав юнакові, що розповідав йому: Як ти пізнав, що помер Саул та син його Йонатан?

6 A nd the youth who is declaring to him saith, I happened to meet in mount Gilboa, and lo, Saul is leaning on his spear; and lo, the chariots and those possessing horses have followed him;

І сказав той юнак, що розповідав йому: Припадком натрапив я на горі Ґілбоа, аж ось Саул, настромлений на списа свого, а колесниці та їздці доганяють його.

7 a nd he turneth behind him, and seeth me, and calleth unto me, and I say, Here I.

І він обернувся до мене, і побачив мене, та й покликав мене. А я відповів: Ось я!

8 A nd he saith to me, Who thou? and I say unto him, An Amalekite I.'

І сказав він до мене: Хто ти? А я відказав йому: Я амаликитянин.

9 ` And he saith unto me, Stand, I pray thee, over me, and put me to death, for seized me hath the arrow, for all my soul still in me.

І сказав він до мене: Стань надо мною, та й убий мене, бо схопив мене корч, а вся душа ще в мені!...

10 A nd I stand over him, and put him to death, for I knew that he doth not live after his falling, and I take the crown which on his head, and the bracelet which on his arm, and bring them in unto my lord hither.'

І став я при ньому, та й убив його, бо я знав, що він не буде живий по упадку своїм. І взяв я вінця, що на голові його, та наплечника, що на плечі його, і приніс сюди до пана свого.

11 A nd David taketh hold on his garments, and rendeth them, and also all the men who with him,

І схопився Давид за одежі свої, та й роздер їх, і теж усі люди, що були з ним.

12 a nd they mourn, and weep, and fast till the evening, for Saul, and for Jonathan his son, and for the people of Jehovah, and for the house of Israel, because they have fallen by the sword.

І голосили вони й плакали, та постили аж до вечора за Саулом та за сином його Йонатаном, і за народом Господнім та за Ізраїлевим домом, що попадали від меча.

13 A nd David saith unto the youth who is declaring to him, `Whence thou?' and he saith, `Son of a sojourner, an Amalekite, I.'

І сказав Давид юнакові, що розповідав йому: Звідки ти? А той відказав: Я син одного приходька, амаликитянина.

14 A nd David saith unto him, `How wast thou not afraid to put forth thy hand to destroy the anointed of Jehovah?'

І сказав йому Давид: Як ти не побоявся простягти руку свою, щоб убити Господнього помазанця?

15 A nd David calleth to one of the youths, and saith, `Draw nigh -- fall upon him;' and he smiteth him, and he dieth;

І покликав Давид одного з слуг своїх і сказав: Підійди, убий його! І той ударив його, і він помер.

16 a nd David saith unto him, `Thy blood on thine own head, for thy mouth hath testified against thee, saying, I -- I put to death the anointed of Jehovah.'

І сказав до нього Давид: Кров твоя на голові твоїй, бо уста твої посвідчили проти тебе, говорячи: Я вбив Господнього помазанця.

17 A nd David lamenteth with this lamentation over Saul, and over Jonathan his son;

І Давид заголосив за Саулом та за його сином Йонатаном такою жалобною піснею,

18 a nd he saith to teach the sons of Judah `The Bow;' lo, it is written on the book of the Upright: --

та й сказав навчити Юдиних синів пісні про лука. Ось вона написана в книзі Праведного:

19 ` The Roebuck, O Israel, On thy high places wounded; How have the mighty fallen!

О пишното Ізраїлева, побита із лука на згір'ях своїх, ой попадали лицарі!

20 D eclare not in Gath, Proclaim not the tidings in the streets of Ashkelon, Lest they rejoice -- The daughters of the Philistines, Lest they exult -- The daughters of the Uncircumcised!

Не розказуйте в Ґаті про це, не сповіщайте на вулицях Ашкалону, щоб не тішилися филистимлянські дочки, щоб не раділи дочки необрізаних!

21 M ountains of Gilboa! No dew nor rain be on you, And fields of heave-offerings! For there hath become loathsome The shield of the mighty, The shield of Saul -- without the anointed with oil.

Ґілбоавські гори, щоб на вас не було ні роси, ні дощу, ані поля для жертви принесення! Бо сплямлений там щит хоробрих, щит Саулів, як ніби оливою він не помазаний!

22 F rom the blood of the wounded, From the fat of the mighty, The bow of Jonathan Hath not turned backward; And the sword of Saul doth not return empty.

Від крови забитих, від лою хоробрих не відривався був лук Йонатанів, і не вертався меч Саулів напорожньо!

23 S aul and Jonathan! They are loved and pleasant in their lives, And in their death they have not been parted. Than eagles they have been lighter, Than lions they have been mightier!

Саул та Йонатан, ці улюблені й милі за свойого життя, і в смерті своїй нерозлучні, прудкіші були від орлів та сильніші від левів!

24 D aughters of Israel! for Saul weep ye, Who is clothing you scarlet with delights. Who is lifting up ornaments of gold on your clothing.

Дочки Ізраїлеві, за Саулом заплачте, що вас зодягав у багряницю з прикрасами, що оздоблював золотом вашу одежу!

25 H ow have the mighty fallen In the midst of the battle! Jonathan! on thy high places wounded!

Ой, попадали лицарі посеред бою!... Йонатан на пагірках твоїх ось забитий!

26 I am in distress for thee, my brother Jonathan, Very pleasant wast thou to me; Wonderful was thy love to me, Above the love of women!

Скорблю по тобі, Йонатане, мій брате! Ти для мене був вельми улюблений, кохання твоє розкішніше для мене було від кохання жіночого!

27 H ow have the mighty fallen, Yea, the weapons of war perish!'

Ой, попадали лицарі, і загинула зброя військова!...