1 F or the law having a shadow of the coming good things -- not the very image of the matters, every year, by the same sacrifices that they offer continually, is never able to make perfect those coming near,

Бо Закон, мавши тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими жертвами, що завжди щороку приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, хто приступає.

2 s ince, would they not have ceased to be offered, because of those serving having no more conscience of sins, having once been purified?

Інакше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жадної свідомости гріхів.

3 b ut in those is a remembrance of sins every year,

Але в них спомин про гріхи буває щороку,

4 f or it is impossible for blood of bulls and goats to take away sins.

бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!

5 W herefore, coming into the world, he saith, `Sacrifice and offering Thou didst not will, and a body Thou didst prepare for me,

Тому то, входячи в світ, Він говорить: Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував.

6 i n burnt-offerings, and concerning sin-offerings, Thou didst not delight,

Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.

7 t hen I said, Lo, I come, (in a volume of the book it hath been written concerning me,) to do, O God, Thy will;'

Тоді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!

8 s aying above -- `Sacrifice, and offering, and burnt-offerings, and concerning sin-offering Thou didst not will, nor delight in,' -- which according to the law are offered --

Він вище сказав, що жертви й приносу, та цілопалення й жертви покутної, які за Законом приносяться, Ти не жадав і Собі не вподобав.

9 t hen he said, `Lo, I come to do, O God, Thy will;' he doth take away the first that the second he may establish;

Потому сказав: Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.

10 i n the which will we are having been sanctified through the offering of the body of Jesus Christ once,

У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз.

11 a nd every priest, indeed, hath stood daily serving, and the same sacrifices many times offering, that are never able to take away sins.

І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніколи не можуть зняти гріхів.

12 A nd He, for sin one sacrifice having offered -- to the end, did sit down on the right hand of God, --

А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів,

13 a s to the rest, expecting till He may place his enemies his footstool,

далі чекаючи, аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг.

14 f or by one offering he hath perfected to the end those sanctified;

Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується.

15 a nd testify to us also doth the Holy Spirit, for after that He hath said before,

Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить:

16 ` This the covenant that I will make with them after those days, saith the Lord, giving My laws on their hearts, and upon their minds I will write them,'

Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони вої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх.

17 a nd `their sins and their lawlessness I will remember no more;'

А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю!

18 a nd where forgiveness of these, there is no more offering for sin.

А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи.

19 H aving, therefore, brethren, boldness for the entrance into the holy places, in the blood of Jesus,

Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров'ю Ісусовою,

20 w hich way he did initiate for us -- new and living, through the vail, that is, his flesh --

новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє,

21 a nd a high priest over the house of God,

маємо й Великого Священика над домом Божим,

22 m ay we draw near with a true heart, in full assurance of faith, having the hearts sprinkled from an evil conscience, and having the body bathed with pure water;

то приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою!

23 m ay we hold fast the unwavering profession of the hope, (for faithful He who did promise),

Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.

24 a nd may we consider one another to provoke to love and to good works,

І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків.

25 n ot forsaking the assembling of ourselves together, as a custom of certain, but exhorting, and so much the more as ye see the day coming nigh.

Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.

26 F or we -- willfully sinning after the receiving the full knowledge of the truth -- no more for sins doth there remain a sacrifice,

Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви,

27 b ut a certain fearful looking for of judgment, and fiery zeal, about to devour the opposers;

а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників.

28 a ny one who did set at nought a law of Moses, apart from mercies, by two or three witnesses, doth die,

Хто відкидає Закона Мойсея, такий немилосердно вмирає при двох чи трьох свідках,

29 o f how much sorer punishment shall he be counted worthy who the Son of God did trample on, and the blood of the covenant did count a common thing, in which he was sanctified, and to the Spirit of the grace did despite?

скільки ж більшої муки, додумуєтеся? заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!

30 f or we have known Him who is saying, `Vengeance Mine, I will recompense, saith the Lord;' and again, `The Lord shall judge His people;' --

Бо знаємо Того, Хто сказав: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. І ще: Господь буде судити народа Свого!

31 f earful the falling into the hands of a living God.

Страшна річ упасти в руки Бога Живого!

32 A nd call to your remembrance the former days, in which, having been enlightened, ye did endure much conflict of sufferings,

Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу страждань.

33 p artly both with reproaches and tribulations being made spectacles, and partly having become partners of those so living,

Ви були то видовищем зневаги й знущання, то були учасниками тих, що жили так.

34 f or also with my bonds ye sympathised, and the robbery of your goods with joy ye did receive, knowing that ye have in yourselves a better substance in the heavens, and an enduring one.

Ви бо страждали й з ув'язненими, і грабунок свого майна прийняли з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно неминуще та краще.

35 Y e may not cast away, then, your boldness, which hath great recompense of reward,

Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона.

36 f or of patience ye have need, that the will of God having done, ye may receive the promise,

Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.

37 f or yet a very very little, He who is coming will come, and will not tarry;

Бо ще мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, прийде й баритись не буде!

38 a nd `the righteous by faith shall live,' and `if he may draw back, My soul hath no pleasure in him,'

А праведний житиме вірою. І: Коли захитається він, то душа Моя його не вподобає.

39 a nd we are not of those drawing back to destruction, but of those believing to a preserving of soul.

Ми ж не з тих, хто хитається на загибіль, але віруємо на спасіння душі.