1 Б о Закон, мавши тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими жертвами, що завжди щороку приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, хто приступає.

Бо Закон, мавши тільки тінь майбутнього добра, а не самий образ речей, тими самими жертвами, що завжди щороку приносяться, не може ніколи вдосконалити тих, хто приступає.

2 І накше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жадної свідомости гріхів.

Інакше вони перестали б приноситись, бо ті, хто служить, очищені раз, уже б не мали жадної свідомости гріхів.

3 А ле в них спомин про гріхи буває щороку,

Але в них спомин про гріхи буває щороку,

4 б о тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!

бо тож неможливе, щоб кров биків та козлів здіймала гріхи!

5 Т ому то, входячи в світ, Він говорить: Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував.

Тому то, входячи в світ, Він говорить: Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував.

6 Ц ілопалення й жертви покутної Ти не жадав.

Цілопалення й жертви покутної Ти не жадав.

7 Т оді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!

Тоді Я сказав: Ось іду, в звої книжки про Мене написано, щоб волю чинити Твою, Боже!

8 В ін вище сказав, що жертви й приносу, та цілопалення й жертви покутної, які за Законом приносяться, Ти не жадав і Собі не вподобав.

Він вище сказав, що жертви й приносу, та цілопалення й жертви покутної, які за Законом приносяться, Ти не жадав і Собі не вподобав.

9 П отому сказав: Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.

Потому сказав: Ось іду, щоб волю Твою чинити, Боже. Відміняє Він перше, щоб друге поставити.

10 У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз.

У цій волі ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз.

11 І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніколи не можуть зняти гріхів.

І кожен священик щоденно стоїть, служачи, і часто приносить жертви ті самі, що ніколи не можуть зняти гріхів.

12 А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів,

А Він за гріхи світу приніс жертву один раз, і назавжди по Божій правиці засів,

13 д алі чекаючи, аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг.

далі чекаючи, аж вороги Його будуть покладені за підніжка Його ніг.

14 Б о жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується.

Бо жертвоприношенням одним вдосконалив Він тих, хто освячується.

15 С відкує ж і Дух Святий нам, як говорить:

Свідкує ж і Дух Святий нам, як говорить:

16 О це заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони вої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх.

Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони вої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх.

17 А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю!

А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю!

18 А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи.

А де їхнє відпущення, там нема вже жертвоприношення за гріхи.

19 О тож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров'ю Ісусовою,

Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров'ю Ісусовою,

20 н овою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє,

новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє,

21 м аємо й Великого Священика над домом Божим,

маємо й Великого Священика над домом Божим,

22 т о приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою!

то приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою!

23 Т римаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.

Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.

24 І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків.

І уважаймо один за одним для заохоти до любови й до добрих учинків.

25 Н е кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.

Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той.

26 Б о як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви,

Бо як ми грішимо самовільно, одержавши пізнання правди, то вже за гріхи не знаходиться жертви,

27 а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників.

а страшливе якесь сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників.

28 Х то відкидає Закона Мойсея, такий немилосердно вмирає при двох чи трьох свідках,

Хто відкидає Закона Мойсея, такий немилосердно вмирає при двох чи трьох свідках,

29 с кільки ж більшої муки, додумуєтеся? заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!

скільки ж більшої муки, додумуєтеся? заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!

30 Б о знаємо Того, Хто сказав: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. І ще: Господь буде судити народа Свого!

Бо знаємо Того, Хто сказав: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. І ще: Господь буде судити народа Свого!

31 С трашна річ упасти в руки Бога Живого!

Страшна річ упасти в руки Бога Живого!

32 З гадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу страждань.

Згадайте ж про перші дні ваші, як ви просвітилися й витерпіли запеклу боротьбу страждань.

33 В и були то видовищем зневаги й знущання, то були учасниками тих, що жили так.

Ви були то видовищем зневаги й знущання, то були учасниками тих, що жили так.

34 В и бо страждали й з ув'язненими, і грабунок свого майна прийняли з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно неминуще та краще.

Ви бо страждали й з ув'язненими, і грабунок свого майна прийняли з потіхою, відаючи, що маєте в небі для себе майно неминуще та краще.

35 Т ож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона.

Тож не відкидайте відваги своєї, бо має велику нагороду вона.

36 Б о вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.

Бо вам терпеливість потрібна, щоб Божу волю вчинити й прийняти обітницю.

37 Б о ще мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, прийде й баритись не буде!

Бо ще мало, дуже мало, і Той, хто має прийти, прийде й баритись не буде!

38 А праведний житиме вірою. І: Коли захитається він, то душа Моя його не вподобає.

А праведний житиме вірою. І: Коли захитається він, то душа Моя його не вподобає.

39 М и ж не з тих, хто хитається на загибіль, але віруємо на спасіння душі.

Ми ж не з тих, хто хитається на загибіль, але віруємо на спасіння душі.