1 A word of Jehovah that hath been unto Joel, son of Pethuel:

Слово Господнє, що було до Йоіла, Петуїлового сина.

2 H ear this, ye aged ones, And give ear, all ye inhabitants of the land, Hath this been in your days? Or in the days of your fathers?

Послухайте це, ви старші, і візьміть до вух, усі мешканці землі: чи бувало таке за днів ваших, або за днів ваших батьків?

3 C oncerning it to your sons talk ye, And your sons to their sons, And their sons to another generation.

Оповідайте про це синам вашим, а ваші сини своїм дітям, а їхні сини поколінню наступному.

4 W hat is left of the palmer-worm, eaten hath the locust, And what is left of the locust, Eaten hath the cankerworm, And what is left of the cankerworm, Eaten hath the caterpillar.

Що лишилось по гусені, зжерла те все сарана, що ж зосталося по сарані пожер коник, а решту по конику зжерла черва.

5 A wake, ye drunkards, and weep, And howl all drinking wine, because of the juice, For it hath been cut off from your mouth.

Пробудіться, п'яниці, і плачте й ридайте за виноградовим соком усі, хто вина напивається, бо віднятий він від уст ваших!

6 F or a nation hath come up on my land, Strong, and there is no number, Its teeth the teeth of a lion, And it hath the jaw-teeth of a lioness.

Бо на Край Мій прийшов люд міцний й незчисленний, його зуби як лев'ячі зуби, а паща його як в левиці.

7 I t hath made my vine become a desolation, And my fig-tree become a chip, It hath made it thoroughly bare, and hath cast down, Made white have been its branches.

Виноград Мій зробив він спустошенням, Моє ж фіґове дерево геть поламав, дощенту його оголив та й покинув, галузки його побіліли.

8 W ail, as a virgin girdeth with sackcloth, For the husband of her youth.

Голоси, як та дівчина, веретою оперезана, за нареченим юнацтва свого.

9 C ut off hath been present and libation from the house of Jehovah, Mourned have the priests, ministrants of Jehovah.

Жертва хлібна й жертва лита спинилася в домі Господньому, впали в жалобу священики, слуги Господні.

10 S poiled is the field, mourned hath the ground, For spoiled is the corn, Dried up hath been new wine, languish doth oil.

Опустошене поле, упала в жалобу земля, бо спустошене збіжжя, вино молоде пересохло, зів'яла оливка.

11 B e ashamed, ye husbandmen, Howl, vine-dressers, for wheat and for barley, For perished hath the harvest of the field.

Засоромилися рільники, голосили були виноградарі за пшеницю й ячмінь, бо вигинуло жниво поля.

12 T he vine hath been dried up, And the fig-tree doth languish, Pomegranate, also palm, and apple-tree, All trees of the field have withered, For dried up hath been joy from the sons of men.

Усох виноград, а фіґа зів'яла, гранатове дерево, й пальма та яблуня, і повсихали всі пільні дерева, бо Він висушив радість від людських синів.

13 G ird, and lament, ye priests, Howl, ye ministrants of the altar, Come in, lodge in sackcloth, ministrants of my God, For withheld from the house of your God hath been present and libation.

Опережіться веретою, і ридайте, священики, голосіть, слуги жертівника, входьте, ночуйте в веретах, служителі Бога мого, бо хлібна жертва і жертва та лита затримана буде від дому вашого Бога!

14 S anctify a fast, proclaim a restraint, Gather the elders -- all the inhabitants of the land, the house of Jehovah your God,

Оголосіть святий піст, скличте збори, позбирайте старших, всіх мешканців землі до дому Господа, вашого Бога, і кличте до Господа.

15 A nd cry unto Jehovah, `Alas for the day! For near a day of Jehovah, And as destruction from the mighty it cometh.

Горе дневі тому! Бо близький день Господній, і прийде він від Всемогутнього, мов те спустошення!

16 I s not before our eyes food cut off? From the house of our God joy and rejoicing?

Чи ж з-перед очей наших не відіймається їжа, з дому нашого Бога веселість та втіха?

17 R otted have scattered things under their clods, Desolated have been storehouses, Broken down have been granaries, For withered hath the corn.

Покорчились зерна під своїми грудами, спорожніли комори, поруйновані клуні, бо висохло збіжжя.

18 H ow have cattle sighed! Perplexed have been droves of oxen, For there is no pasture for them, Also droves of sheep have been desolated.

Як стогне товар, поголомшені череди, бо немає їм паші, отари спустошені!

19 U nto Thee, O Jehovah, I do call, For fire hath consumed comely places of a wilderness, And a flame hath set on fire all trees of the field.

До тебе я кличу, о Господи, пожер бо огонь пасовища пустині, а жар попалив усі дерева на полі.

20 A lso the cattle of the field long for Thee, For dried up have been streams of water, And fire hath consumed comely places of a wilderness!'

Навіть пільна худоба прагне до Тебе, бо водні джерела посохли, огонь же пожер пасовища пустині!