1 A nd there is a certain man of Ramathaim-Zophim, of the hill-country of Ephraim, and his name Elkanah, son of Jeroham, son of Elihu, son of Tohu, son of Zuph, and Ephrathite,

І був один чоловік із Раматаїм-Цофіму, з Єфремових гір, а ім'я йому Елкана, син Єрохама, сина Ілія, сина Тоху, сина Цуфа, єфремлянин.

2 a nd he hath two wives, the name of the one Hannah, and the name of the second Peninnah, and Peninnah hath children, and Hannah hath no children.

А він мав дві жінки, ім'я одній Анна, а ім'я другій Пеніна. І були в Пеніни діти, а в Анни дітей не було.

3 A nd that man hath gone up out of his city from time to time, to bow himself, and to sacrifice, before Jehovah of Hosts, in Shiloh, and there two sons of Eli, Hophni and Phinehas, priests to Jehovah.

А той чоловік рік-у-рік ходив із свого міста до Шіло, щоб вклонятися та приносити жертви Господу Саваоту. А там два Ілієві сини, Гофні та Пінхас, були священиками для Господа.

4 A nd the day cometh, and Elkanah sacrificeth, and he hath given to Peninnah his wife, and to all her sons and her daughters, portions,

І як бував той день, і Елкана приносив жертви, то він давав своїй жінці Пеніні й усім синам її та дочкам її частини,

5 a nd to Hannah he giveth a certain portion -- double, for he hath loved Hannah, and Jehovah hath shut her womb;

а Анні давав частину подвійну, бо любив її. Та Господь замкнув її утробу.

6 a nd her adversity hath also provoked her greatly, so as to make her tremble, for Jehovah hath shut up her womb.

А її суперниця розпалювала їй гнів, щоб докучати їй, бо Господь замкнув її утробу.

7 A nd so he doth year by year, from the time of her going up into the house of Jehovah, so it provoketh her, and she weepeth, and doth not eat.

І так робив він рік-у-рік, коли вона входила до Господнього дому, а та так гнівила її. І вона плакала й не їла.

8 A nd Elkanah her husband saith to her, `Hannah, why weepest thou? and why dost thou not eat? and why is thy heart afflicted? am I not better to thee than ten sons?'

І сказав їй чоловік її Елкана: Анно, чого ти плачеш і чому не їси? І чого сумне твоє серце? Чи ж я не ліпший тобі за десятьох синів?

9 A nd Hannah riseth after eating in Shiloh, and after drinking, and Eli the priest is sitting on the throne by the side-post of the temple of Jehovah.

І встала Анна по їді та по питті в Шіло, а священик Ілій сидів на стільці при бічному одвірку Господнього храму.

10 A nd she is bitter in soul, and prayeth unto Jehovah, and weepeth greatly,

А вона була скорбна духом, і молилася до Господа та плакала гірко.

11 a nd voweth a vow, and saith, `Jehovah of Hosts, if Thou dost certainly look on the affliction of Thy handmaid, and hast remembered me, and dost not forget Thy handmaid, and hast given to Thy handmaid seed of men -- then I have given him to Jehovah all days of his life, and a razor doth not go up upon his head.'

І склала вона обітницю, та й сказала: Господи Саваоте, якщо дійсно споглянеш на біду Твоєї невільниці, і згадаєш мене, і не забудеш Своєї невільниці, і даси Своїй невільниці нащадка чоловічої статі, то я дам його Господеві на всі дні життя його, а бритва не торкнеться його голови.

12 A nd it hath been, when she multiplied praying before Jehovah, that Eli is watching her mouth,

І сталося, коли вона довго молилася перед Господнім лицем, то Ілій пильнував за її устами.

13 a nd Hannah, she is speaking to her heart, only her lips are moving, and her voice is not heard, and Eli reckoneth her to be drunken.

А Анна вона говорила в серці своїм: тільки губи її порушувалися, а голос її не був чутий. І вважав її Ілій за п'яну.

14 A nd Eli saith unto her, `Until when are thou drunken? turn aside thy wine from thee.'

І сказав до неї Ілій: Аж доки ти будеш п'яною? Витверезись зо свого вина!

15 A nd Hannah answereth and saith, `No, my lord, A woman sharply pained in spirit I, and wine and strong drink I have not drunk, and I pour out my soul before Jehovah;

А Анна відповіла та й сказала: Ні, пане мій, я жінка скорбна духом, а вина та п'янкого напою не пила я. І я вилила душу свою перед Господнім лицем.

16 p ut not thy handmaid before a daughter of worthlessness, for from the abundance of my meditation, and of my provocation, I have spoken hitherto.'

Не вважай своєї невільниці за негідницю, бо я говорила аж доти з великої своєї скорботи та з туги своєї.

17 A nd Eli answereth and saith, `Go in peace, and the God of Israel doth give thy petition which thou hast asked of Him.'

І відповів Ілій та й сказав: Іди з миром! А Бог Ізраїлів дасть тобі бажання твоє, яке ти від Нього жадала.

18 A nd she saith, `Let thy handmaid find grace in thine eyes;' and the woman goeth on her way, and eateth, and her countenance hath not been for it any more.

А вона сказала: Нехай невільниця твоя знайде милість в очах твоїх! І пішла та жінка своєю дорогою, та й їла, а обличчя її не було вже сумне.

19 A nd they rise early in the morning, and bow themselves before Jehovah, and turn back, and come in unto their house in Ramah, and Elkanah knoweth Hannah his wife, and Jehovah remembereth her;

І встала вона рано вранці, і вклонилася перед Господнім лицем. І вернулися вони, і ввійшли до свого дому до Рами. І Елкана пізнав свою жінку Анну, а Господь згадав про неї.

20 a nd it cometh to pass, at the revolution of the days, that Hannah conceiveth, and beareth a son, and calleth his name Samuel, `for, from Jehovah I have asked him.'

І сталося по році, і завагітніла Анна, та й сина породила. І назвала вона ім'я йому: Самуїл, бо від Господа жадала його.

21 A nd the man Elkanah goeth up, and all his house, to sacrifice to Jehovah the sacrifice of the days, and his vow.

І пішов той чоловік Елкана та ввесь дім його вчинити для Господа річну жертву та обітниці свої.

22 A nd Hannah hath not gone up, for she said to her husband, `Till the youth is weaned -- then I have brought him in, and he hath appeared before the face of Jehovah, and dwelt there -- unto the age.'

А Анна не пішла, бо сказала до чоловіка свого: Аж коли буде відлучений цей хлопчик, то відведу його, і він з'явиться перед Господнім лицем, і назавжди позостанеться там!

23 A nd Elkanah her husband saith to her, `Do that which is good in thine eyes; abide till thy weaning him; only, Jehovah establish His word;' and the woman abideth and suckleth her son till she hath weaned him,

І сказав їй чоловік її Елкана: Роби те, що добре в очах твоїх! Залишайся, аж поки відлучиш його, тільки нехай виконає Господь Своє слово. І залишалась та жінка, і годувала свого сина, аж поки вона відлучила його.

24 a nd she causeth him to go up with her when she hath weaned him, with three bullocks, and one ephah of flour, and a bottle of wine, and she bringeth him into the house of Jehovah at Shiloh, and the youth a youth.

А коли відлучила, то повела його з собою та з трьома бичками й одною ефою муки, і бурдюком вина, і привела його до Господнього дому до Шіло. А той хлопчик був ще малий.

25 A nd they slaughter the bullock, and bring in the youth unto Eli,

І зарізали бичка, і привели того хлопчика до Ілія.

26 a nd she saith, `O, my lord, thy soul liveth! my lord, I the woman who stood with thee in this, to pray unto Jehovah;

І вона сказала: О, пане мій, як жива душа твоя, мій пане, я та жінка, що стояла з тобою отут, щоб молитися Господеві.

27 f or this youth I prayed, and Jehovah doth give to me my petition which I asked of Him;

Я молилася за дитину цю, і Господь дав мені жадання моє, що я просила від Нього.

28 a nd also I have caused him to be asked for Jehovah, all the days that he hath lived -- he is asked for Jehovah;' and he boweth himself there before Jehovah.

А тепер я віддаю його Господеві на всі дні, скільки він жаданий для Господа. І вклонилася там Господеві.